Операційний директор Групи «Метінвест» Олександр Мироненко заявив, що українська металургійна галузь втратила запас міцності, накопичений у довоєнні роки, і зараз без державної підтримки та допомоги міжнародних партнерів не зможе вижити.
За словами Мироненка, наразі з українських активів компанії працюють лише Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати, і ті — лише на половину потужності. Вони виробляють окатки та залізорудний концентрат, які експортуються до Європейського Союзу. Південний ГЗК зупинено через закриття портів, а Інгулецький ГЗК законсервовано з 2024 року через високу вартість електроенергії. Частину сировини компанія змушена імпортувати залізницею з Чехії та Польщі, а також через порти Польщі й Констанци, що підвищує логістичні витрати на 50–60%.
На тлі кризи компанія змушена готуватися до скорочення витрат і персоналу, насамперед адміністративного та підрядних організацій. Точний масштаб скорочень поки не визначений. У компанії вже відмовилися від частини інвестиційних проєктів, а цьогорічну інвестпрограму планують скоротити максимум на 15–20%, частину планів перенесуть на наступний рік.
У «Метінвесті» наголошують, що ситуація ускладнюється через постійні російські удари по виробничих об'єктах, які призводять до зупинки або зниження обсягів виробництва. Виробничі майданчики «Запоріжсталі» та «Каметсталі» поступово відновлюють роботу після серпневих і вересневих атак. На комбінаті «Запоріжсталь» російські удари призвели до розриву виробничого ланцюга, а відновлення пошкодженого обладнання потребуватиме десятків мільйонів доларів. Внаслідок обстрілів компанія втратила 13 працівників (включно з підрядними організаціями), ще понад 40 отримали поранення. Термін повного відновлення виробництва наразі невідомий.
За 2022–2025 роки «Метінвест» інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн та сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий Фронт». Підприємства також налагодили виробництво продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.
Основні проблеми галузі
Мироненко наголосив, що криза вийшла за межі однієї компанії: без портів, доступної логістики, підтримки держави та партнерів українська металургія ризикує втратити значну частину виробничого потенціалу. Однією з головних проблем він назвав блокаду портів — без відновлення морського експорту навіть відновлені підприємства не зможуть працювати на повну. Лише через зупинку експорту залізорудної продукції через порти щомісяця втрачається близько 1,5 млн тонн, не враховуючи металопродукцію.
Через блокаду портів ЄС фактично залишився єдиним доступним зовнішнім ринком, але там діють квоти та CBAM, які дозволяють експортувати лише близько половини від минулорічних обсягів — приблизно 1 млн тонн. За оцінкою Мироненка, механізм CBAM може створити додаткове навантаження у €50–100 на тонну прокату, ринкова вартість якого становить близько $600. У компанії ведуть переговори щодо збільшення квот та відтермінування CBAM для українських виробників щонайменше на два-три роки після завершення війни.
За рік собівартість виробництва «Метінвесту» зросла приблизно на 30% — переважно через логістику та електроенергію. У компанії підкреслюють, що логістичні витрати зросли до рекордних показників, а високі тарифи на електроенергію та нові обмеження з боку ЄС додатково впливають на конкурентоспроможність української металургії.
«Сьогодні запасу міцності вже немає. Не лише у нас, а й у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не виживемо», — наголосив Мироненко.
Мироненко також підкреслив, що металургія до повномасштабної війни забезпечувала до 7% ВВП України, а зараз її внесок може бути близьким до нуля: «Металургія загалом давала до 7% ВВП України. Зараз може бути близько нуля. Ось такі втрати».
Гірничо-металургійний комплекс традиційно був однією з найбільших галузей української економіки. За даними GMK Center, у 2021 році його частка у ВВП становила 10,3%, а у 2025 році прогнозується на рівні 5,5%. У 2023 році на продукцію ГМК припадало 15,2% усього товарного експорту України — $6,2 млрд.
У компанії закликають владу та міжнародних союзників звернути увагу на проблеми галузі, яка залишається однією з ключових для економіки України. Він також вважає, що держава має створити для промисловості механізми відновлення після російських ударів, подібні до тих, які вже існують для інших галузей. За його словами, якщо для енергетики є фонди для відновлення, то для металургів чи інших промислових секторів таких фондів немає і їх навіть не обговорюють. Мироненко підкреслив, що такі фонди необхідні, оскільки металургія — це велика експортно орієнтована галузь, яка завжди справно сплачувала податки.

