У 2025 році сербська влада зробила відкат судової реформи, що призвело до заморожування фінансової допомоги з боку ЄС. Після цього Белград скасував скандальні норми щодо судової системи, погодився на часткові реформи виборчого законодавства, призначив членів незалежного медіарегулятора та активізував участь у спільних зовнішньополітичних рішеннях ЄС.
Єврокомісія позитивно оцінила ці кроки і рекомендувала державам-членам відкрити для Сербії третій переговорний кластер у процесі вступу до ЄС. Проте кілька столиць, зокрема Бельгія, Нідерланди, Швеція, Болгарія, Хорватія, Литва, Латвія та Естонія, категорично відмовилися підтримати це рішення. Відкат реформ підірвав довіру до Сербії настільки, що скасування антиєвропейських законів виявилося недостатнім, і тепер звучать додаткові вимоги.
Статус кандидата Сербія отримала у 2012 році, переговори почалися у 2014-му, а Угоду про асоціацію з ЄС підписали лише у 2013 році. Тоді процес вступу був побудований за 34 главами, які відкривали у довільному порядку. Наразі Сербія відкрила 22 глави, дві з яких закрила, виконавши всі вимоги. Однак через зміну методології тепер жодну главу не можна закрити без позитивної оцінки за фундаментальними критеріями, зокрема за звітом IBAR, схвалення якого Сербія досі не отримала. Також нові глави не відкриваються у разі відкату реформ.
Після трагедії в Новому Саді у 2024 році, коли через обвал навісу на залізничній станції загинуло 14 людей, у суспільстві поширилася думка про корупцію в будівництві. Це викликало масові студентські протести. У відповідь влада ухвалила у січні 2026 року пакет законів, відомих як "закони Мрдіча", які посилили контроль над судовою системою. Для ЄС це стало останньою краплею — було оголошено про загрозу втрати фінансування на 1,5 млрд євро, а Швеція попередила про зупинку частини двосторонньої допомоги.
Після скасування законів Мрдіча Єврокомісія запропонувала відкрити третій кластер для Сербії, але низка держав-членів виступила проти. Президент Сербії Александар Вучич пов’язує проблеми з санкціями проти Росії, які є частиною шостого переговорного кластера і залишаються його червоною лінією. Вучич уже почав пояснювати суспільству необхідність орієнтації на інших партнерів.
Про досвід Сербії, який може стати уроком для України, детально розповідає редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко у статті "Сербській Міндіч", що руйнує шлях до ЄС. Як відкат реформ зупинив відкриття кластерів.

