Первомайський у Харківській області можуть перейменувати на Златопіль. Проте процес деколонізації топонімії в Україні досі не завершено, і деякі громади продовжують чинити опір ухваленим рішенням.
Як повідомляє джерело, існують групи, які свідомо або через політичну кон’юнктуру намагаються ревізувати перейменування, нехтуючи законом і здоровим глуздом. Частина населення ностальгує за тоталітарним минулим, підтримуючи псевдоімперські наративи. У Миколаєві, наприклад, антропометристи досі вимірюють пропорції пам’ятника Миколі Аркасу — видатній постаті українства на півдні країни. Водночас у минулому тут нищили пам’ятники Тарасу Шевченку, мармурових левів, церкви, спалювали українські книжки.
Особливо прикро, що скасовують перейменування, здійснені Одеською та Харківською обласними військовими адміністраціями. З мап зникають імена Героїв-захисників України, репресованих письменників, борців за державність і незалежність. Це відбувається навіть у прифронтових областях, які продовжує знищувати російський агресор.
Деколонізація — це не політична мода, а питання національної безпеки, історичної правди та поваги до борців за українську державність. Залишки тоталітарної символіки та імперських наративів мають відійти у минуле. Водночас у деяких громадах досі залишаються вулиці з радянськими назвами, а публічний простір спотворюють уламки радянської пропаганди — іржаві танки, гармати, фігури «невідомих солдатів».
Виконання закону про деколонізацію є важливим кроком для утвердження українських цінностей і національної пам’яті. "Шануймо свою історію. Бережімо національну пам’ять. Утверджуймо українські цінності. Виконуймо Закон. Адже народ, який знає своїх Героїв, захищає рідну державу, говорить і молиться рідною мовою, здатний перемагати та впевнено будувати власне майбутнє", — наголошує джерело.