Коко Кондо, яка пережила атомне бомбардування Хіросіми у 1945 році, вперше за 25 років розповіла про той день, коли їй було всього вісім місяців. Вона показала маленьку рожеву сукню, у якій була під час вибуху, і поділилася спогадами про жахи, втрати та шлях до прощення.

6 серпня 1945 року о 8:15 ранку над Хіросімою вибухнула атомна бомба «Малюк». Коко разом із матір’ю Чісою опинилися під завалами, коли дах парафіяльного будинку обвалився. Мати, перебуваючи на межі втрати свідомості, врятувала дитину, прориваючись крізь руїни. «Якби я ще повзала по підлозі, вона, мабуть, не змогла б мене знайти. Без моєї матері я б не вижила», — згадує Коко.

Батько Коко, пастор Кійоші Танімото, у момент вибуху перебував у іншій частині міста і також вижив. Він став одним із шести героїв статті Джона Герсі 1946 року, яка вперше детально розкрила наслідки бомбардування. Танімото невтомно розповідав про трагедію, збираючи кошти на відбудову церкви та міста, а також виступаючи за ліквідацію ядерної зброї.

За словами Коко, батько казав їй, що вона — єдина дитина у районі, яка вижила, і що її обов’язок — нагадувати світу про цю подію. Проте довгі роки вона не могла говорити про трагедію, бо це було надто боляче. Нещодавно у архівах Єльського університету було знайдено щоденник Танімото, у якому він у реальному часі описував пошуки поранених і загиблих після вибуху. Коко написала до книги передмову, в якій назвала себе вдячною за життя, яке ледь не втратила.

У день вибуху у Хіросімі проживало близько 350 тисяч людей. Температура на рівні землі сягала 3–4 тисяч градусів Цельсія. Загинуло від 60 до 80 тисяч людей миттєво, а до кінця року — близько 140 тисяч. Після Хіросіми через три дні друга атомна бомба вразила Нагасакі, де загинуло від 40 до 75 тисяч людей у перший день, а загальна кількість жертв сягнула 60–80 тисяч. Ці бомбардування змусили Японію капітулювати, але ціною неймовірних людських втрат.

Коко Кондо сьогодні 81 рік. Вона говорить тихо, але іноді наполегливо підкреслює свої слова. Віртуальний фон її відеозв’язку — Меморіальний парк миру в Хіросімі, збудований на місці вибуху. Вона наголошує: «Нас, хібакуша, залишилось небагато. Ми — єдині свідки події, яка залишається унікальною в історії людства».