Казахстан змушений припинити відвантаження сирої нафти на свій головний експортний термінал на чорноморському узбережжі Росії через атаки на танкери, що загрожують експорту країни без виходу до моря, повідомляє Bloomberg із посиланням на ТенгізШеврОйл.

Незважаючи на відсутність офіційного підтвердження від ТШО та інших консорціумів, збої у постачанні нафти відбуваються на тлі зупинки трафіку з Перської затоки через Ормузьку протоку та загроз єменських хуситів перекрити саудівський експорт через термінал Янбу в Червоному морі. Це спричиняє зростання цін на нафту, які наближаються до 100 доларів за барель.

Казахстанська нафта транспортується трубопроводом Тенгіз – Новоросійськ Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), де російська компанія "Транснефть" фактично контролює російську ділянку та морський термінал "Южная Озерєєвка". Спільне підприємство ТенгізШеврОйл, до складу якого входять американські Chevron (50%), ExxonMobil (25%), казахстанський КазМунайГаз (20%) та російський Лукойл (5%), видобуває нафту в Казахстані, але її експорт залежить від російської інфраструктури.

Американські нафтові гіганти Chevron і ExxonMobil, які працюють у Казахстані з 1990-х років, мають значний вплив на американську політику через потужне лобі. Капіталізація Chevron становить 373 млрд доларів, ExxonMobil – 624 млрд доларів, що перевищує ВВП України 2025 року. Вони користуються послугами впливових лобістських компаній, зокрема Ballard Partners, пов’язаної з близьким союзником Дональда Трампа Браяном Боллардом.

За даними The Guardian, нафтовий мільярдер Гарольд Хамм, засновник Continental Resources і близький до Трампа, використав свій вплив, щоб переконати адміністрацію США, що війна в Перській затоці не призведе до стрибка цін на нафту. Насправді це було зроблено з метою отримання прибутку на високих цінах. Continental Resources, хоч і менша за Chevron, має непропорційно великий політичний вплив у США, особливо у сфері енергетичної політики.

Нафта з Казахстану становить близько 3,5% світового експорту сирої нафти, але має велике значення для Європи: приблизно кожна восьма тонна імпортованої в ЄС нафти – казахстанська, понад 80% якої проходить через КТК і термінал у Южній Озерєєвці. Тому збої у постачанні спричиняють підвищення цін на нафту.

Високі ціни вигідні Росії та Ірану, хоча Іран обмежений американськими санкціями. Американські majors також зацікавлені у високих цінах, а фактор Хамма може стимулювати нові цінові імпульси. Активізація єменських хуситів додає напруги у регіоні.

На цьому тлі Москва використовує контроль над "нафтовим краном" у Южній Озерєєвці, щоб перетворити атаки на танкери на вигоду для себе, посилюючи цінову ескалацію. Як зазначав аналітик Андрій Клименко, це частина складної архітектури інтересів, де КТК виступає міжнародним рупором, а Росія прагне зменшити обсяги чужого експорту, використовуючи політичний і операційний контроль над трубопроводом.