Казахстан нарощує власну геополітичну суб’єктність, поступово відходячи від російського впливу в Центральній Азії. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час виступу поруч із Володимиром Путіним в Омську публічно закликав заморозити бойові дії в Україні та повернутися до переговорів, що стало демонстративним сигналом позиції країни, формально союзної Кремлю по ОДКБ та ЄАЕС.

Астана активно будує транспортні маршрути, які обходять Росію. Зокрема, розвивається Середній коридор Китай–Казахстан–Каспій–Азербайджан–Грузія–Туреччина–Європа. За різними оцінками, вантажопотік цим маршрутом у 2024 році сягнув від 3,3 до 4,5 млн тонн, тоді як у 2021-му він становив близько 500 тисяч тонн. Хоч це ще не повна заміна російським шляхам, тенденція є очевидною.

Казахстан також зближуєтся з Туреччиною та іншими тюркськими країнами, розширюючи торгівлю, військову освіту, оборонну співпрацю і технологічні проєкти з Азербайджаном, Узбекистаном і Киргизстаном. Токаєв просуває Організацію тюркських держав як економічний і цивілізаційний центр, проте заперечує її перетворення на військовий альянс.

Крім того, Казахстан балансує між Кремлем, Китаєм і ЄС. Китай є джерелом інвестицій, транзиту, технологій і безпекової підтримки, а ЄС – важливим ринком і партнером. Таким чином, Астана формує модель «середньої держави», яка веде переговори з усіма центрами сили, не обираючи чітко проросійський або прозахідний курс.

Після подій січня 2022 року та російського вторгнення в Україну Казахстан посилив увагу до суверенітету, армії, безпеки та національної ідентичності. Відмова визнавати окуповані території України стала принциповою позицією країни, що має великий кордон із Росією та значну російськомовну меншину.

Для України важливо мати активні інтереси в новій регіональній архітектурі. Київ може співпрацювати з Казахстаном у сфері безпеки державності, пропонуючи досвід виживання у війні з потужним сусідом, захисту критичної інфраструктури, протидії інформаційним операціям і психологічної стійкості населення.

Україна також може стати партнером у розвитку Середнього коридору, якщо Транскаспійський маршрут перетвориться на ключовий шлях між Європою та Азією. Військовий досвід, підготовка командного складу, бойове управління, безпілотні системи, гібридні операції – це те, що Україна може запропонувати Казахстану.

Співпраця через Туреччину, яка має значний вплив у Центральній Азії, відкриває Україні кращий доступ до Казахстану, Азербайджану, Узбекистану та Киргизстану. Важливо не вимагати від Казахстану відкритої антиросійської позиції, щоб не відлякати партнера. Співпраця на основі спільних інтересів може поширюватися «вірусно».

Якщо ця стратегія реалізується, Москва-Центральна Азія може поступитися місцем конфігурації Анкара-Баку-Астана-Ташкент із Києвом як безпековим і військово-технологічним партнером. Це означатиме витіснення РФ і заміну її адекватними гравцями, що змінить геополітичний баланс у регіоні.