Американський журнал The Nation опублікував масштабний репортаж про ситуацію з мобілізацією в Україні, зосередившись на тому, як чоловіки намагаються уникнути призову та які соціальні наслідки це має.
У матеріалі розповідається про різні способи, до яких вдаються українські чоловіки, щоб залишити країну або переховуватися від мобілізації. Дехто наймає провідників для перетину кордону через гори чи річки, інші вирішують ризикувати самостійно. Один із героїв статті, 29-річний IT-спеціаліст Тарас, розповів, що після затримання його силоміць доправили на медичну комісію, а за відмову фотографуватися — били по голові. Згодом він захворів у навчальному центрі та зміг утекти.
Ще один співрозмовник, 27-річний Борис, також IT-фахівець, після першого затримання втік з автомобіля дорогою до військово-лікарської комісії й кілька місяців переховувався у престижному районі Києва. "ТЦК сюди не приїжджає. Це багатий район", — пояснив він журналісту. Згодом Борис переїхав у дешевший район, де його знову затримали, і цього разу втекти не вдалося — він опинився на військовій службі.
The Nation звертає увагу на соціальну нерівність у процесі мобілізації. За словами українського соціолога Володимира Іщенка, серед примусово мобілізованих переважають люди з низькими доходами — робітники та мешканці сіл. Заможні чоловіки мають більше можливостей захистити себе: можуть найняти адвоката, скористатися зв’язками чи, у незаконних випадках, заплатити за корупційні послуги. Для людей із меншими статками такі варіанти недоступні.
«Спротив мобілізації частіше набуває не форми організованого загальнонаціонального протесту, а індивідуальних дій: чоловіки переховуються, намагаються залишити країну, стежать за пересуванням представників ТЦК через спеціалізовані Telegram-канали або вступають із ними у стихійні конфлікти», — йдеться у статті.
Що відомо про мобілізацію
З початку повномасштабного вторгнення Росії українській армії стало бракувати особового складу. На початку війни сотні тисяч чоловіків добровільно пішли на фронт або займалися волонтерством, але згодом до війська довелося залучати менш мотивованих людей. Щоб заповнити нестачу, президент Володимир Зеленський підписав новий суперечливий закон про мобілізацію.
Мобілізацію в Україні критикують за хаотичність, свавілля та корупцію. Хоча підтримка армії залишається високою, мобілізація може стати фактором розколу у суспільстві, вже виснаженому війною. Точних даних про кількість чоловіків, які переховуються або планують втекти, немає, але Telegram-канали з тисячами підписників у великих містах активно обговорюють цю тему.
Крім того, мобілізація стала однією з основних причин кризи на ринку праці: частина людей звільняється, щоб уникнути ризику призову, працює неофіційно або виїжджає за кордон.
Днями омбудсмен Дмитро Лубінець різко розкритикував реформу мобілізації, заявивши, що без дотримання прав людини вона приречена на провал. Він наголосив, що попри обіцянки, представники ТЦК продовжують використовувати балаклави, а силові затримання та вилучення речей залишаються поширеними. За словами Лубінця, довіра громадян неможлива, поки держава сама порушує закони.