Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив, що після підписання Президентом США закону про «пекельні санкції» ключовим стане його практичне впровадження, зокрема щодо енергетичного сектору.

За словами Власюка, документ передбачає можливість запровадження мит до 100% на імпорт із країн, які залишаються серед п’яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій. За даними за вісім місяців 2026 року, найбільшими імпортерами російської нафти були Китай (585 млн барелів), Індія (453 млн барелів) і Туреччина (44 млн барелів). Саме ці країни, за оцінкою Власюка, можуть стати потенційними об’єктами нових тарифів. До переліку також можуть увійти Угорщина та Словаччина залежно від оновлення даних.

Водночас закон містить окремі винятки, а Президент США може відмовитися від застосування тарифів за погодженням із Конгресом. Власюк звернув увагу й на поставки російського скрапленого природного газу до Європи: за січень–серпень 2026 року Франція імпортувала 4,3 млн тонн LNG, Бельгія — 3,06 млн тонн, Іспанія — 2,77 млн тонн. Європейський Союз уже ухвалив поступову заборону імпорту російського газу: для LNG за довгостроковими контрактами основна дата припинення — 1 січня 2027 року, для трубопровідного газу — 30 вересня 2027 року.

Ризик застосування тарифів до європейських покупців залежатиме від виконання ними зобов’язань щодо скорочення імпорту та наявності винятків, передбачених законом. Окремо Власюк наголосив на важливості контролю за поставками нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробній інфраструктурі. Зокрема, за перші вісім місяців 2026 року до Росії морським шляхом надійшло або прямувало 673 тис. барелів бензину з Індії, 325 тис. — із Марокко, 309 тис. — із Туреччини, а також 186 тис. барелів дизеля з Єгипту. Власюк підкреслив, що посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками є суттєвим для ефективності санкційної політики.

«Основна мета енергетичної складової законопроєкту — зниження рівня російських доходів від продажу енергоносіїв», — наголосив Власюк.

Він також зазначив, що другий важливий напрямок закону — санкції проти російського військово-промислового комплексу. Для України це означає можливість домагатися обмежень щодо компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї. Власюк підкреслив, що ефективність закону залежатиме від того, як адміністрація США скористається наданими повноваженнями, адже це вплине на доходи Росії, її здатність обходити санкції та фінансувати війну проти України.

Як повідомляє Укрінформ, Палата представників США ухвалила закон про санкції проти Росії та Ірану, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, і передала його на підпис президенту Дональду Трампу.