Перший офіційний візит спеціальних посланців Дональда Трампа — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — до Києва відбувся одразу після їхніх переговорів із Володимиром Путіним у Москві. Як повідомляє Kyiv Independent, цей дипломатичний тур не приніс прориву: американці не запропонували нових ідей, а лише оновили старі концепції, які вже обговорювалися раніше, і намагалися знайти точки дотику між позиціями Києва та Москви.

За інформацією Financial Times, Віткофф та Кушнер залишилися задоволені підсумками зустрічей, проте джерела видання стверджують, що жодних свіжих пропозицій не пролунало. Сам Віткофф заявив, що почувається «добре» після переговорів, а Кушнер обмежився згадкою про «нові ідеї». Водночас, за даними Bloomberg, Кремль не пішов на жодні поступки: Путін готовий зупинити війну лише на власних умовах, а апетити Москви лише зростають.

Перешкоди та реакція Кремля

Американська делегація планувала прилетіти до Києва прямо з Москви, щоб підкреслити близькість миру, однак Кремль відповів нічною атакою на аеропорти «Київ» (Жуляни) та «Бориспіль». За словами Володимира Зеленського, це було зроблено саме через розмови про можливу посадку американського літака. У підсумку спецпосланці прибули до Києва через польський Жешув потягом.

Під час переговорів у Москві до делегації долучився виконувач обов'язків керівника санкційного підрозділу Мінфіну США Джин Ленг, який провів три з половиною години за діловим обідом із головним кремлівським переговорником Кирилом Дмітрієвим. Це свідчить про те, що питання санкцій було одним із ключових у закритих дискусіях, хоча США чітко заявили: жодних послаблень для Росії не буде, доки триває війна.

Перспективи переговорів

Після візиту стало зрозуміло, що Москва не готова йти на компроміси, а швидкого завершення війни очікувати не варто. Віткофф назвав розмови «надзвичайно змістовними», а Кушнер окреслив головну мету США — не лише припинити бойові дії, а й створити стійку архітектуру миру для України. Головною точкою напруги залишається Донбас, зокрема його частина під контролем України, на яку Москва продовжує претендувати.

«Це питання виживання всієї України», — наголосив Володимир Зеленський, коментуючи позицію Києва щодо територіальної цілісності.

Американські посланці також обговорювали, як допомогти Україні пройти чергову зиму під ударами по критичній інфраструктурі. Кушнер заявив про намір США відновити тристоронні переговори між Росією, Україною та США, які були перервані після початку війни з Іраном. Зеленський підтвердив готовність України повернутися до такого формату.

Оцінки та прогнози

Дослідницький центр RAND назвав поїздку американських посланців своєчасною на тлі ескалації, але в Європі поставили під сумнів логіку маршруту делегації — спочатку Москва, потім Київ. Посол ЄС у США Йовита Нелюпшене підкреслила, що Кремль не відмовився від своїх цілей, тому для Європи пріоритет — підтримка України.

Колишній глава MI6 Джон Соуерс вважає, що до реальних мирних угод ще далеко, і прогнозує, що серйозних домовленостей не буде раніше 2027 року. На його думку, найближчим часом можливе лише зниження інтенсивності боїв — фактично повернення до моделі протистояння після 2014 року. Соуерс скептично оцінює ефективність американських переговорників через жорстку позицію Путіна, але не виключає, що вікно для результативного діалогу може відкритися у 2027 році, якщо ситуація для Кремля погіршиться.

На цьому тлі Дональд Трамп продовжує анонсувати «мирну пропозицію», однак її деталі залишаються невідомими, і незрозуміло, чи готовий Кремль до компромісу.