Будівництво вітрових електростанцій (ВЕС) в Україні через війну змістилося зі східних і південних регіонів на західні, зокрема у високогір’я Карпат. Одним із найбільш резонансних проєктів стало зведення ВЕС на полонині Руна, що супроводжується порушеннями законодавства та протестами екологів.

За даними Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), у 2025 році в Україні побудували 324,4 МВт нових ВЕС, що значно перевищує показники 2023 (146,3 МВт) та 2024 (20 МВт) років. Загальна встановлена потужність вітроенергетики становить 2,2 ГВт, з яких 1,3 ГВт розташовані на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Фізичні втрати вітротурбін під час війни не перевищують 1%.

Через бойові дії девелопери переорієнтувалися на центральні та західні області. Серед активних учасників ринку – французька EuroCape 1, норвезька Emergy, турецька Atlas Global Energy, а також українські компанії ОККО та "Еко-Оптіма". Вітрові парки України, що релокувалися з Краматорська до Закарпаття, будують на полонині Руна понад 330 вітряків загальною потужністю понад 1,73 ГВт.

Проєкт викликав критику екологів та місцевих громад через відсутність обов’язкової оцінки впливу на довкілля і порушення при видачі дозвільних документів. Державна інспекція архітектури визнала, що будівництво фундаментів на Руні відбувалося з порушеннями. Міністерство економіки, посилаючись на дефіцит генерації, погодило проєкт попри численні протести. Активісти звинувачують міністра Олексія Соболєва у створенні небезпечного прецеденту для забудови інших карпатських полонин.

Громадськість реагувала петицією ветерана і біолога Андрія Тупікова, яка за шість днів зібрала понад 25 тисяч підписів. Президент Володимир Зеленський направив звернення на розгляд Кабінету Міністрів, однак відповіді від міністерств досі немає. Тим часом активісти зафіксували вирубку 40 гектарів лісу під лінії електропередач, незважаючи на заяви міністра про відсутність таких робіт.

Європарламент у резолюції від 8 липня висловив занепокоєння через плани будівництва ВЕС у високогір’ї, наголосивши на необхідності розвивати відновлювану енергетику поза межами природоохоронних територій. Водночас екологічні організації закликають відновити Міністерство захисту довкілля як окремий орган влади для посилення екологічної політики.

Президент УВЕА Андрій Конеченков наголошує, що забудовники мають дотримуватися закону та враховувати позицію громадськості: "Якщо девелопер виконує всі вимоги закону про оцінку впливу на довкілля, питань бути не повинно. Якщо є претензії в активістів, вони мають долучатися до громадських обговорень та звертатися до Міністерства екології".

Паралельно з будівництвом ВЕС на полонині Руна активісти зазнають інформаційного та правового тиску. Журналістка Олена Мудра та екологині Оксана Станкевич-Волосянчук, Наталія Вишневська й адвокатка Наталія Майстренко стали об’єктами дискредитаційних кампаній, які пов’язують із зацікавленими у проєкті групами. Зокрема, у соцмережах поширюються звинувачення в їхній роботі на інтереси Росії, а також діють організації, що просувають інтереси забудовників.

Цей конфлікт ілюструє складність балансу між розвитком відновлюваної енергетики та збереженням унікальних природних територій України в умовах війни та економічних викликів.