Державний бюджет України щороку втрачає близько 80-100 млрд гривень через тіньові схеми у сферах підакцизної продукції, будівництва, електроніки та ритейлу. За даними аналітичних центрів CASE-Україна та ІСЕТ, найбільші втрати пов’язані з мінімізацією податків, виплатою зарплат у конвертах та масовим оформленням діяльності через фізичних осіб-підприємців (ФОП).

Загалом через виплату зарплат «у конвертах» держава втрачає 200-265 млрд грн на рік, а ще 105-120 млрд грн – через контрабанду та «сірий» імпорт. Ринок пального демонструє позитивну динаміку: частка тіньового сегмента знизилася з 34% у 2022 році до 9% на початку 2026 року. Це стало можливим завдяки спільній роботі Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державної податкової служби (ДПС) та податкового комітету Верховної Ради.

У рітейлі ситуація гірша. Серед топ-50 найбільших мереж спостерігаються значні аномалії у податковому навантаженні, середніх зарплатах і кількості офіційно оформлених працівників. Третина мереж має середню зарплату 8-10 тис. грн замість законодавчо визначених 12-16 тис. грн. Втрати бюджету від схем «дроблення» в цій галузі становлять 2,5-4 млрд грн, а через «мінімалку+конверт» та неоформлених працівників – близько 30 млрд грн на рік.

Ринок побутової техніки та електроніки у 2025 році показав зростання продажів і податкових надходжень, але низка мереж і досі декларує мінімальні зарплати та низьке податкове навантаження, що свідчить про наявність схем мінімізації податків. Щорічні втрати бюджету в цій сфері оцінюють у 12-15 млрд грн.

У будівельній галузі серед топ-50 компаній також виявлені аномалії: низькі середні зарплати (7-11 тис. грн), ймовірне використання доплат «у конвертах» та інших схем ухилення від податків. Експерти вказують на необхідність комплексних заходів для мінімізації тіньових схем, серед яких – щорічний розрахунок податкової тіні, фінансування БЕБ на рівні зарплат НАБУ і ДБР, встановлення чітких критеріїв для виявлення схем із ФОП та «дроблення» бізнесу.

Також пропонується підвищити публічність даних про обсяги продажів у найбільш ризикових групах товарів, запровадити економічні стимули для отримання фіскальних чеків, посилити штрафи за нелегальну торгівлю підакцизними товарами та активізувати роботу міжвідомчої робочої групи з детінізації економіки. Експерти сподіваються, що влада врахує ці пропозиції і відмовиться від ініціатив, які можуть стимулювати приховування оборотів, зокрема положень Нацстратегії доходів 2030 щодо ПДВ для ФОП.