Українські безпілотники завдали серії ударів по ключових об'єктах російської інфраструктури, зокрема по Газпрому нафтохім Салават у Башкортостані, що спричинило масштабні проблеми в енергетичному секторі РФ.

Російські системи протидії дронам, зокрема на старлінках і з використанням машинного зору, наразі не ефективні. Хоча в Росії є мала зенітна артилерія, дрони-перехоплювачі та спроби глушити супутниковий зв’язок, ці заходи розпорошені на величезній території і не гарантують збиття безпілотників, які можуть обирати несподівані маршрути і літати на малій висоті.

Через удари по нафтопереробним заводам переробка нафти в Росії впала до 3,9 мільйона барелів на добу — найнижчого рівня за 21 рік. Це змусило уряд РФ запровадити повну заборону експорту дизелю, газойлю і суднового пального до кінця липня 2026 року з високою ймовірністю продовження. Від цього вже постраждала залізнична логістика через подорожчання пального і обмеження закупівель.

Віцепрем'єр РФ Новак заявив про початок імпорту нафтопродуктів, що свідчить про критичний дефіцит. На автозаправках у великих містах, як-от Москва, бензин часто відсутній, а в регіонах вводять нормування газу для автомобілів. Російські транспортні компанії змушені шукати альтернативні джерела пального, що посилює економічні труднощі.

Удар по наливному флоту в Азовському морі, де знищено понад 190 суден, паралізував логістику зерна і олії, які складають 20% російського експорту. Закриття Азово-Донського каналу ФСБ і загроза дронів змушують судна стояти в портах, що спричинило зростання світових цін на пшеницю на 5% і загрозу падіння закупівельних цін для російських аграріїв.

Крім того, у Туапсе 27 квітня 2026 року сталася пожежа на НПЗ, знищено 24 резервуари, що ускладнює забезпечення паливом збиральної кампанії.

З 1 травня 2026 року в Росії заборонено вивозити понад 100 грамів золота, що свідчить про страх Кремля перед масовим вивезенням заощаджень через інфляцію. Південь РФ потерпає від масштабних віялових відключень світла, які офіційно пояснюють аномальною спекою і ремонтом на Ростовській АЕС, але насправді причиною є системні удари дронів по електростанціях і підстанціях.

За даними відкритих держзакупівель, сотні цивільних підприємств змушені витрачати мільярди рублів на системи радіоелектронної боротьби, антидронові сітки та приватну охорону, що відволікає ресурси від розвитку і інвестицій. Ці витрати не забезпечують захисту від ударів дронів із бойовою частиною 50–100 кг.

Три роки тому росіяни зневажали удари дронів, вважаючи їх несерйозними, але тепер реальність — це згорілі НПЗ, порожні заправки, черги вантажівок і палаючі танкери, що створює ефект доміно в паливній кризі. Це літо Росія запам’ятає надовго.