Європейський Союз ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії, у якому понад 50 військово-промислових компаній та осіб, що підтримують кремлівську військову машину, потрапили під обмеження.

За словами голови європейської дипломатії Кайї Каллас, санкції зокрема спрямовані на ключових учасників виробництва російських далекобійних дронів. Вона наголосила: "Росія почне переговори про припинення своєї незаконної війни і зупинить вбивства цивільних лише під тиском. Санкції додають цього тиску".

Новий пакет продовжує обмежувати постачальників товарів подвійного призначення та технологій із третіх країн, зокрема Китаю та Індії, які використовуються у російській зброї — ракетах, дронах і танках. Особлива увага приділена двом новим заходам у військовій складовій пакету.

Понад 30 нових санкційних позначень спрямовані на повний ланцюг виробництва та постачання далекобійних дронів Garpiya. Як пояснив високопосадовець ЄС, українські цивільні та інфраструктура зазнають значних атак саме цими дронами. Після закінчення триденного перемир’я, ініційованого США у травні, Росія випустила понад 200 таких дронів по Україні, вражаючи енергетичні об’єкти, житлові будинки та навіть дитячий садок.

У межах пакету під санкції потрапили 37 нових компаній і осіб, пов’язаних із виробництвом дронів Garpiya та їхніх складових — бойових частин, ракетних двигунів, катапульт тощо. Експерт аналітичного центру Bruegel Джейкоб Фанк Кіркегард зазначив, що хоч військова складова санкцій важлива, вона не зможе кардинально змінити стратегічну загрозу, адже Росія має кілька типів далекобійних дронів. "Це варто робити, але не варто очікувати, що санкції проти одного типу дронів суттєво змінять ситуацію", — сказав він.

Ще одним важливим напрямком санкцій є компанії, що працюють над військовими технологіями, електронікою та комунікаціями, зокрема над російською системою супутникового зв’язку Rassvet — альтернативою Starlink. Цю систему розробляє російська аерокосмічна компанія Bureau 1440. У березні 2026 року на орбіту вивели 16 супутників Rassvet, плануючи довести їх кількість до 250 у 2027 році і до 900 — у 2035.

За словами Кіркегарда, втрата Росією доступу до Starlink, наприклад у лютому 2026 року, суттєво вплинула на її бойові можливості. "Позбавлення Росії можливості створити альтернативу Starlink — важливий пріоритет, який може послабити її здатність воювати в Україні і загрожувати безпеці Європи у довгостроковій перспективі", — пояснив він.

Він також додав, що хоча санкції проти дронів Garpiya та супутників Rassvet є ефективними, найбільшу підтримку Україні надають уряди, які фінансують її власні програми далекобійних дронів, балістичних і крилатих ракет, зокрема Нідерланди, Німеччина та країни Північної Європи.