Група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає суттєве посилення відповідальності роботодавців за порушення правил охорони праці та безпеки працівників. Як повідомляється у картці законопроєкту №16070, ініціаторами виступили Галина Третьякова, Роксолана Підласа, Сергій Тарута, Михайло Радуцький та інші члени профільних комітетів, а документ поданий прем'єр-міністром.

Законопроєкт пропонує оновити статтю 41 Кодексу про адміністративні правопорушення, чітко визначивши відповідальність за порушення вимог законодавства щодо безпеки та здоров’я на робочому місці. Відповідно до нових правил, розглядати такі справи буде спеціальний центральний орган виконавчої влади, а коло посадовців, які мають право накладати штрафи, розшириться. Розмір штрафу залежатиме від тяжкості порушення та посади інспектора:

  • державні інспектори зможуть накладати штрафи до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • керівники центрального органу або їхні заступники — до 50 неоподатковуваних мінімумів;
  • за найтяжчі порушення — до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім адміністративної відповідальності, зміни торкнуться і Кримінального кодексу. Зокрема, стаття 272, яка стосується виконання робіт підвищеної небезпеки, буде доповнена положеннями про кримінальну відповідальність як для роботодавців, так і для працівників, якщо порушення призвело до шкоди здоров'ю.

"Кримінальне покарання загрожуватиме як роботодавцю, так і працівникові, якщо порушення вимог безпеки призвело до заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого."

Для бізнесу та підприємств передбачено адаптаційний період: у разі ухвалення закон набуде чинності лише через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Як повідомляє 24tv.ua, Кабінет Міністрів також повторно подав до парламенту проєкт нового Трудового кодексу, який має замінити чинний документ 1971 року. Серед запропонованих змін — збільшення мінімальної тривалості щорічної оплачуваної відпустки, оновлення правил визначення мінімальної зарплати, врегулювання питань дискримінації, мобінгу та харасменту, а також впровадження сучасних механізмів вирішення трудових спорів. Загалом проєкт імплементує понад 30 директив ЄС, що наближає українське трудове законодавство до європейських стандартів.