На українських пунктах пропуску зростає небезпека для людей через відсутність укриттів і великі черги, особливо після серії російських атак у 2026 році. Як повідомляє "Українська правда", лише цього року пункти пропуску піддавалися ударам сім разів, а загалом із 2022 року — одинадцять разів.

Остання атака сталася 13 вересня на пункті пропуску "Ягодин" на кордоні з Польщею, коли російські безпілотники вдарили по вантажівках, АЗС і локомотиву пасажирського потяга. Серед пасажирів були іноземні високопосадовці, зокрема експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон і колишній глава ЦРУ Девід Петреус. Люди, які перебували на кордоні, були змушені самостійно шукати захист — хтось ховався біля озера, хтось шукав бетонні укриття, а працівники радили розосереджуватися, щоб уникнути скупчення. За словами очевидців, серед пасажирів панувала паніка, а евакуація відбувалася просто неба, без можливості сховатися в захищених спорудах.

З 2023 року атаки по КПП стали регулярними: найбільше страждає пункт "Орлівка-Ісакча" на кордоні з Румунією, а також пункти на межі з Молдовою — "Рені – Джурджулешти", "Табаки", "Виноградівка – Вулкенєшть" і "Старокозаче". 9 вересня під час атаки на "Старокозаче" загинули двоє людей, ще троє отримали поранення.

За словами речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, під час повітряної тривоги людей намагаються швидко вивести з території КПП і розосередити, щоб зменшити ризик ураження. Проте відповідальність прикордонників обмежується територією пункту пропуску, а за черги за межами КПП вони не відповідають, хоча інформують людей про небезпеку. Обласні адміністрації, зокрема Львівська і Волинська, повідомили, що не відповідають за укриття безпосередньо на КПП, але рекомендують у разі тривоги користуватися захисними спорудами найближчих населених пунктів. Однак чіткого алгоритму дій для пасажирів на кордоні досі немає. "Тим людям, які стоять в черзі, також кажуть про необхідність розосередитись. Бо приклад атаки противника по пункту пропуску 'Старокозаче' на Одещині свідчить, що удар ворога може бути не лише по КПП, а й по прилеглій території", — зазначив Демченко.

Більшість українських пунктів пропуску збудовані за старими стандартами й не мають укриттів. За словами ексочільника Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина, будівництво укриттів на старих КПП — тривалий і дорогий процес, а під час війни пріоритет надається іншим об'єктам, зокрема підземним навчальним закладам у прифронтових регіонах. Він також підкреслив, що навіть за наявності укриттів не всі люди зможуть ними скористатися через довгі черги: "Потрібно будувати тоді декілька укриттів біля дороги. Також люди, найімовірніше, не залишать свої авто. Їм потрібно роз'їхатися і розосередити їх. Тому це складне питання. Тут потрібне комплексне рішення і прикордонників, і митниці, і всіх інших причетних відомств". За оцінкою Сухомлина, добудова укриттів потребує щонайменше року і значних коштів.

У нових проєктах КПП, таких як "Ужгород" і "Біла Церква – Сігету-Мармацієй" на Закарпатті, укриття вже передбачені. Проте на більшості діючих пунктів пропуску та в чергах біля них людям рекомендують у разі тривоги:

  • виконувати вказівки працівників КПП або станції;
  • залишати авто у безпечному місці та рухатися до найближчого укриття, якщо воно є;
  • якщо укриття немає, шукати найнижче місце (канаву, яму), лягати та прикривати голову руками;
  • триматися подалі від автомобілів, дерев, ліній електропередач і об'єктів інфраструктури;
  • використовувати бетонні блоки або інші виступи як тимчасовий захист від уламків.

Після останніх атак Польща заявила про намір пришвидшити рух на кордоні, щоб уникати скупчення людей, які можуть стати мішенню для російських ударів. Українські прикордонники також ведуть перемовини з партнерами щодо інтенсифікації пропускних операцій. За даними ДПСУ, у вересні 2026 року пасажиропотік вже знизився, і черги стають меншими.