В Україні готують запуск системи безкоштовної роздачі харчів соціально вразливим верствам населення за зразком європейських фудбанків. Однак через проблеми з організацією, браком фінансування та небажанням бізнесу передавати продукти, бідні можуть не отримати допомогу в повному обсязі.

У Європі банки продовольства збирають продукти, які ще придатні до споживання, але не будуть продані, від виробників і магазинів, формують продуктові набори та безкоштовно роздають їх нужденним. Це зменшує харчові відходи і допомагає боротися з голодом. У Франції та Чехії магазини зобов’язані передавати їжу фудбанкам, а за викидання придатних продуктів передбачені штрафи. Магазини отримують податкові пільги і економлять на утилізації.

В Україні ж фудбанкінг існує переважно на ентузіазмі: найбільша організація FoodBank Україна працює понад 15 років, але система не є масштабною і не має усталених правил розподілу продуктів. Продукти передають через мережу благодійних організацій, які самостійно розподіляють допомогу. За словами генеральної менеджерки FoodBank Україна Юлії Лемберг, через короткі терміни придатності продукти віддають тим, хто може їх прийняти негайно, що створює асиметрію у розподілі.

За даними Української федерації банків продовольства, бізнес щорічно витрачає близько 10 мільярдів гривень на утилізацію харчів, а на смітник потрапляє 2,5–2,7 мільйона тонн продуктів. Голова правління федерації Дмитро Шкрабатовський наголошує, що це викликає нерозуміння у міжнародних донорів, які дивляться на Україну як на країну з великим потенціалом виробництва їжі, але з проблемою її ефективного використання.

Водночас великі торговельні мережі в Україні уникають коментарів щодо фудбанкінгу. За словами Юлії Лемберг, для магазинів підключення до системи потребує додаткових ресурсів на бухгалтерський облік і відповідальних осіб. Крім того, існують репутаційні ризики: якщо зіпсований продукт потрапить до адресата допомоги, це може завдати шкоди іміджу виробника чи мережі. Дмитро Шкрабатовський додає, що через такі ризики компанії часто вважають за краще утилізувати продукти, а не передавати їх благодійним організаціям.

Наразі в Україні немає законодавчої бази, яка б унормувала передачу харчів від бізнесу до фудбанків. Законопроєкт готує Українська федерація банків продовольства, але він досі не оприлюднений і не погоджений із усіма учасниками ринку. Це ускладнює масштабування системи і зберігає ситуацію, коли бідні можуть залишатися без допомоги, а харчові відходи залишаються великими.

Таким чином, без системних змін і підтримки держави, а також за активної участі бізнесу, безкоштовна роздача їжі в Україні ризикує залишитись декларативною ініціативою з обмеженим впливом на соціальну проблему голоду.