Українська армія розвивається значно швидше за політичну систему країни, що створює ризики двовладдя. Про це в новому випуску LIGA.Інтерв'ю заявив історик і публіцист Ярослав Грицак.
Як приклад стрімкого розвитку військової сфери Грицак навів висунення Михайла Драпатого на посаду головнокомандувача Збройних Сил України. Це молодий бойовий командир, а не чиновник, який «вислужився й виходився в кабінетах». Водночас політичні процеси в країні відстають і мають виразний, але консервативний стиль, що є небезпечним, адже армія технологічно і організаційно випереджає політику.
За словами науковця, нинішній ефект вуличної «картонної» демократії допомагає рятувати кризові ситуації в політиці, але протести не можуть замінити сталих державних інституцій. Грицак попереджає про небезпеку появи двовладдя — коли один центр влади формально залишається при владі, але втрачає підтримку суспільства, а інший, пов’язаний із війною і реальною силою, набирає впливу.
Історик нагадав про приклади двовладдя в історії Росії, зокрема революцію 1917 року та серпневий путч 1991 року, які прискорили розпад Радянського Союзу. Ці історичні паралелі підкреслюють загрозу для будь-якої держави, що виникає у разі поділу влади.
Ця розмова відбувається на тлі протестів у Києві та інших містах України, які почалися після оголошення президентом Володимиром Зеленським про намір звільнити міністра оборони Михайла Федорова 15 липня 2026 року. Попри вимоги учасників акцій повернути Федорова на посаду, президент не задовольнив їх. 21 липня один із ініціаторів протестів відреагував на звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Сирського, закликавши готуватися до нових дій, натякнувши, що «боротьба за Федорова» триває.
Повне інтерв’ю з Ярославом Грицаком доступне на YouTube-каналі LIGA.net.