Кабінет Міністрів 13 жовтня розглянув зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Серед основних пропозицій — скорочення квот бронювання для оборонної та енергетичної галузей, а також створення Координаційного центру з організації бронювання при уряді.

Згідно з новими ініціативами, для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики, які зараз можуть бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників, пропонують встановити ліміт у 85%. Для підприємств тепло- й водопостачання та інших комунальних служб ліміт хочуть знизити з 75% до 60%. Координаційний центр мав би брати участь у визначенні критичності підприємств і погодженні бронювання понад 50%. Без позитивної рекомендації цього органу підприємства могли б втратити право на статус критично важливих або бронювання працівників понад встановлений поріг.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що норму про зміну бази розрахунку 50-відсоткової квоти прибрали, і до неї, як і раніше, можна буде зараховувати працівників із відстрочкою — студентів, доглядальників і батьків трьох дітей. За його словами, до складу Координаційного центру мають увійти 17 представників, зокрема від СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Нацполіції та гуманітарного блоку. Прем’єр-міністр Сергій Корецький 16 жовтня заявив у Верховній Раді, що постанова ще перебуває на доопрацюванні.

"Постанова ця в процесі опрацювання. Вона обовʼязково буде допрацьована, ухвалена і оприлюднена. Ніякої зради там немає... немає жодних офіційних рішень, немає що критикувати зараз", — сказав Корецький.

Критика з боку виробників та експертів

В Українській раді зброярів розкритикували ідею обмежити бронювання працівників оборонної промисловості до 85%. Виконавчий директор організації Ігор Федірко наголосив, що для нарощування виробництва озброєння потрібні кваліфіковані працівники, і скорочення квоти може цьому завадити. Він підкреслив: "Зниження до 85%, 90% чи 95% ми не підтримаємо. Війську потрібна зброя. Для її виробництва потрібні люди".

Схожу позицію висловила Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України, яка закликала уряд зберегти 100% бронювання для оборонних підприємств і не вводити обмеження без належного обґрунтування. В асоціації попереджають, що втрата підготовлених працівників може призвести до зниження продуктивності, додаткових витрат на навчання заміни та зростання собівартості продукції, особливо для підприємств, що розширюють виробництво.

Депутати вказують на ризики для галузі та корупційні загрози

Секретар комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявив, що обмеження бронювання може призвести до втрати фахівців і послаблення виробництва. Він підкреслив, що оборонна промисловість розвивалася завдяки можливості бронювати всіх військовозобов’язаних працівників, а нові обмеження можуть створити проблеми для розвитку підприємств.

"Я просто впевнений на 100%, що зараз ці люди просто або знову підуть в тінь, або десь поховаються по домівкам, або вийдуть з країни під різними приводами. І це потрібно було прораховувати", — заявив Костенко.

Народна депутатка Ірина Фріз застерегла, що скорочення бронювання може посилити корупційні ризики та спричинити відтік фахівців за кордон. Вона наголосила, що уряд не надав профільному комітету належних обґрунтувань змін і що створення Координаційного центру лише додасть бюрократії та корупційних ризиків. Проти створення нового органу виступив і депутат Олександр Федієнко, який вважає, що додаткова ланка погодження ускладнить роботу підприємств критичної інфраструктури.

У п’ятницю, 16 жовтня, стало відомо, що 63 народні депутати зареєстрували проєкт постанови про перегляд рішення Кабміну щодо обмеження можливостей бронювання працівників критично важливих підприємств. Ініціатива стосується, зокрема, зниження квот для оборонного сектору та створення Координаційного центру.