Кабінет Міністрів України затвердив стратегію, яка передбачає створення глибоко ешелонованої оборони та розбудову системи фортифікацій для захисту державних кордонів і логістичних шляхів. Про це йдеться у відповідному документі, який визначає нові підходи до підготовки територій до оборони в умовах збройної агресії РФ.
У документі наголошується, що досвід країн Балтії та Польщі, які активно укріплюють свої кордони, а також український досвід створення ешелонованих смуг загороджень на Донбасі (зокрема навколо Слов’янська і Краматорська), довів ефективність таких заходів для формування стійкої оборони.
Основні проблеми та цілі стратегії
У зв’язку з масовим використанням далекобійної зброї, авіабомб і БПЛА, під загрозою опинилися не лише прифронтові райони, а й тилові міста та логістичні маршрути. Ворог цілеспрямовано атакує цивільний транспорт, рятувальників, правоохоронців і об’єкти критичної інфраструктури. Серед ключових проблем у цій сфері названо:
- відсутність комплексного бачення інженерної підготовки території,
- повільну адаптацію до змін у діях противника,
- розпорошення ресурсів між угрупованнями військ,
- нестачу кваліфікованих інженерних кадрів,
- недостатню координацію між відомствами.
Головними завданнями стратегії визначено:
- Безперервне та адаптивне планування: створення системи спільного планування із залученням сил оборони та органів влади. Планується досягти 95% виконання інженерних заходів за планами та 100% відповідності робіт тактичним вимогам.
- Цифровізація обліку та моніторингу: створення єдиної геоінформаційної платформи для моніторингу фортифікацій, загороджень і захисту від дронів на основі системи "Дельта". Дані про споруди, зведені у 2024–2026 роках, мають бути внесені до цифрової бази до лютого 2027 року з подальшим щомісячним оновленням.
- Адаптація до нових загроз та інновацій: формування оборонного замовлення на матеріали, скорочення часу будівництва опорних пунктів на 20% і створення резерву матеріалів для 300 опорних пунктів і 100 км доріг.
- Глибоко ешелонована система: масштабування будівництва опорних пунктів, антидроновий захист доріг і забезпечення 100% готовності споруд до використання.
Етапи реалізації стратегії
Перший, підготовчий етап передбачає розвиток правової та технічної бази, удосконалення організаційної структури при Міноборони та Генштабі, а також впровадження геоінформаційної платформи. На етапі реалізації планується будівництво комплексних опорних пунктів (зокрема для підрозділів БПЛА), насамперед у областях, що межують із зонами бойових дій, Росією та Білоруссю, а також створення запасів матеріалів.
На етапі масштабування та коригування передбачено розвиток оборонних рубежів у глибині території, підготовку до оборони ключових населених пунктів і проведення міжвідомчого аудиту. У документі зазначено:
"На етапі масштабування і коригування передбачається масове охоплення території країни заходами з інженерного облаштування оборонних рубежів, впровадження передових інноваційних рішень і способів з інженерного облаштування оборонних рубежів".
Серед ключових завдань на цьому етапі — нарощування інженерного обладнання оборонних рубежів у глибині оборони (оперативний рубіж оборони) та підготовка до оборони ключових населених пунктів.
Очікується, що результатом стане створення глибоко ешелонованої системи оборонних рубежів у поєднанні з якісним забезпеченням мобільності військ і уніфікацією підходів до проєктування та будівництва фортифікаційних споруд.