Відбудова України має базуватися не на простому відтворенні довоєнної економіки, а на принципі Build Back Better & Greener — відновленні з урахуванням енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та циркулярної економіки. За оцінкою RDNA5, на відновлення та реконструкцію країни у наступне десятиліття потрібно близько 588 млрд доларів США. Як зазначає Андрій Грис, начальник управління соціальних та екологічних ризиків Укргазбанку, важливо не лише знайти ці ресурси, а й створити механізми їх мобілізації, поєднуючи бюджетні кошти, міжнародну підтримку та приватний капітал.

Основні елементи зеленої фінансової моделі

Першим елементом є фіскальна політика, яка формує якісний портфель проєктів, забезпечує прозорий відбір і покриває ризики, які ринок не може взяти на себе. Середньостроковий план державних інвестицій на 2026–2028 роки передбачає 581,3 млрд грн у 12 секторах. Бюджетні інструменти мають працювати разом із міжнародним кліматичним фінансуванням, а зелене бюджетування передбачає маркування видатків за принципом "не завдавати значної шкоди" екологічним цілям.

Другий елемент — кліматичні інвестиції. Ukraine Investment Framework має 9,6 млрд євро бюджетної спроможності для змішаного фінансування, з яких щонайменше 20% спрямовано на кліматичні та екологічні цілі. Ключовий підхід — зниження ризиків через гранти та гарантії, що підвищують здатність проєктів отримати фінансування. Перспективним інструментом є кредити, пов'язані з показниками сталого розвитку (sustainability-linked loans).

Третій елемент — спільні стандарти для всіх учасників фінансування. У ЄС цю роль виконує Таксономія, яка визначає вимоги до екологічної сталості проєктів. Для України сумісність із цими стандартами є умовою доступу до європейського капіталу, але критерії мають адаптуватися до українських реалій.

Четвертий елемент — інтеграція ESG-ризиків у фінансове управління. НБУ вже впроваджує ці підходи, а з 2026 року банки мають враховувати настанови Європейського банківського органу щодо управління ESG-ризиками. Це означає перехід до аналізу портфельних ризиків і адаптивності бізнес-моделей клієнтів.

"Банки забезпечують практичний зв'язок між системою сталого фінансування ЄС та українською реальною економікою", — підкреслює Андрій Грис.

Досвід Укргазбанку

Укргазбанк із 2016 року розвиває зелене фінансування та систему управління екологічними й соціальними ризиками. Станом на 1 жовтня 2026 року портфель проєктів, що відповідають критеріям Таксономії ЄС, становив близько 10,3 млрд грн (230 млн доларів США). За підсумками 2025 року вуглецева інтенсивність банку склала близько 1,6 млн тонн CO₂-еквіваленту, охоплюючи всі основні категорії викидів.

У 2026 році банк затвердив Стратегію сталого розвитку на 2026–2029 роки, яка передбачає комплексну ESG-трансформацію: інтеграцію ESG- та кліматичних ризиків у всі процеси управління, розвиток ESG-рейтингування позичальників та моніторингу факторів сталого розвитку. Окремий напрям — створення рамкової основи сталого фінансування, що наближає практики банку до стандартів ЄС.

Від програм до ринку сталого капіталу

Реформа зеленої фінансової системи має на меті створення цілісного ринку сталого капіталу, а не лише окремих пільгових продуктів. Фіскальна політика, стандарти, регуляторні вимоги та міжнародна підтримка мають поєднуватися, а банки — перетворювати цю систему на реальні інвестиції у підприємства, громади та інфраструктуру. Без активної участі банків зелене фінансування залишиться сукупністю бюджетних і донорських програм, а з їхньою участю — стане ринковим механізмом масштабування приватного капіталу та модернізації країни.