На початку липня уряд України оголосив про спрощення правил експорту озброєнь, однак за понад два місяці жодного дозволу на експорт так і не видали. Про це повідомила Державна служба експортного контролю у відповіді для Kyiv Independent 16 вересня, пояснивши затримку відсутністю механізмів для практичного впровадження процедури.

Йдеться про постанову №875 від 1 липня, яка мала відкрити швидкий шлях для продажу зброї та військових технологій партнерам за кордоном. Виробники та галузеві асоціації сподівалися, що це дозволить перетворити бойові інновації на експортні прибутки та стимулювати розвиток оборонної промисловості. Проте, як зазначає виконавча директорка асоціації Tech Force in UA Анастасія Мішкіна, після детального ознайомлення з постановою стало зрозуміло, що вона потребує доопрацювання.

Ключовою проблемою залишаються дві невизначені категорії: перелік продукції, яка є критично важливою для оборони і не підлягає експорту, та список країн-партнерів, куди дозволено постачання за спрощеною процедурою. Без цих списків виробники не знають, що і куди вони можуть продавати, а сама процедура залишається недієвою. За словами Мішкіної, на етапі підготовки документа уряд спочатку консультувався з компаніями, але пізніше процес став закритішим.

Ще одним спірним питанням стали експортні збори: згідно з постановою, вони складають 20% від вартості готової продукції та 30% — для комплектуючих. Керівниця з експорту компанії BlueBird Tech Тетяна Ужвій заявила, що такий збір може «з’їсти» весь прибуток, зробивши експорт окремих виробів економічно невигідним. Мішкіна навела приклад: якщо китайський сенсор коштує $150, а український аналог — $120, то після сплати 30% збору український виробник залишиться в мінусі.

Наслідки затримки

Обмеження експорту зменшують можливості українських виробників залучати інвестиції та розширювати виробництво. Хоча уряд у 2023 році дозволив прибуток до 25% від собівартості при держзакупівлях дронів, цього недостатньо для масштабного розвитку, вважають у компанії TAF Industries. Водночас українські дрони часто продаються значно дешевше, ніж аналогічна продукція для західних армій: наприклад, армія США закладає ціну $4 500 за дрон, тоді як українські військові купують їх по $513.

«Якщо українські компанії не зможуть отримати досвід і встановити міжнародні партнерства зараз, є ризик, що інші займуть ці ринки першими», — наголосила Тетяна Ужвій з BlueBird Tech.

У липні німецький виробник дронів Quantum Systems оголосив про залучення $1,2 млрд інвестицій для розширення виробництва. BlueBird Tech вважає, що стабільний доступ до експорту — ключ до довгострокової присутності України в європейській оборонній галузі.

Що далі

Анастасія Мішкіна очікує, що зміни до процедури ухвалять найближчими тижнями, але навіть після цього виробники зможуть лише подавати заявки, а сам експорт розпочнеться ще пізніше. Урядові чиновники зазначають, що працюють над усуненням бюрократичних перешкод. Заступниця міністра цифрової трансформації Наталія Деникєєва підкреслила, що гнучкість — одна зі сильних сторін України. Інвесторка Дебора Ферламб з Green Flag Ventures вважає саму спробу створити швидку процедуру позитивним сигналом для галузі.