Українські виробники військових дронів і надалі значною мірою залежать від китайської електроніки та інших ключових деталей, попри зусилля з локалізації виробництва. Про це повідомило агентство Associated Press, наголошуючи на ризиках для оборонної промисловості України в разі обмеження постачання з боку Китаю або переорієнтації китайських заводів на російські замовлення.
За даними AP, Україна стала одним зі світових лідерів у розробці військових безпілотників, які суттєво посилили її обороноздатність. Однак залежність від китайських компонентів, зокрема електродвигунів, контролерів польоту, магнітів, мікросхем, тепловізійних сенсорів та акумуляторів, залишається критичною. Китай — один із ключових союзників Росії, і це створює додаткові ризики для українських виробників.
Найбільше занепокоєння викликає можливість того, що китайський уряд може обмежити експорт необхідних деталей або надати перевагу російським оборонним компаніям. Україна намагається зменшити цю залежність, розширюючи внутрішнє виробництво та закуповуючи компоненти на Тайвані, у Європі та США. Проте повністю відмовитися від китайських постачань поки що не вдається через вищу вартість і менші виробничі потужності альтернативних постачальників.
«Якщо Китай припинить виробляти для нас… ми осліпнемо. Це найстрашніше», — заявив Андрій Таганський, один із керівників компанії Odd Systems, яка розробляє камери для дронів.
Китай останніми роками посилює контроль за експортом безпілотників і пов’язаного обладнання, пояснюючи це побоюваннями щодо затягування війни в Україні. Обмеження не зупинили надходження китайських деталей, але призвели до затримок і подорожчання. Через це українські компанії дедалі частіше використовують посередників у третіх країнах.
За словами дослідника аналітичного центру RUSI Роберта Толлоста, Китай має важелі впливу і може спрямовувати більше матеріалів до Росії, одночасно обмежуючи постачання на Захід. У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що Пекін дотримується «обачного та відповідального» підходу до військового експорту й виступає проти використання цивільних дронів у військових цілях.
Попри міжнародне визнання української індустрії безпілотників, швидко перенести виробництво багатьох матеріалів і компонентів в Україну неможливо. Представники дванадцяти українських виробників зазначають, що більшість ключових складників досі надходять із Китаю. Повний перехід на західні аналоги може збільшити витрати до 60% і скоротити виробництво приблизно на стільки ж, за оцінкою Олександра Яковенка з компанії TAF Industries.
Особливо помітна залежність у виробництві тепловізійних камер: українські компанії проєктують їх самостійно, але використовують імпортні сенсори та лінзи, які не виготовляють у країні. Китай має великі запаси германію, що робить його лінзи значно дешевшими за європейські. Хоча США та Європа також виробляють сенсори, більшість цієї продукції залишається на внутрішніх ринках, а обсяги виробництва не покривають українських потреб.
За оцінками експертів, Росія залежить від Китаю ще більше, ніж Україна, через західні санкції. Водночас конкуренція за замовлення на китайських заводах створює для України додаткову небезпеку: інформація про її потреби може стати відомою противнику.
Із 2023 року Китай кілька разів посилював експортний контроль щодо дронів і компонентів, через що українські компанії втратили можливість напряму закуповувати окремі цивільні безпілотники, двигуни, камери й обладнання для інфрачервоного зображення.
Українські виробники поступово зменшують залежність від Китаю. На початку 2024 року майже 90% імпортованих деталей для дронів надходили з Китаю, а за перші вісім місяців 2026-го ця частка знизилася до 28%. Однак частина імпорту, що обліковується як поставки з Польщі чи Чехії, ймовірно, також має китайське походження.
У межах ініціативи Build with Ukraine компанія TAF Industries підписала меморандум про співпрацю з люксембурзькою LUXUAV для розвитку безпілотних технологій у Бельгії та Люксембурзі. Литовська Unmanned Defense Systems відкрила спільне підприємство UDS Ukraine для роботи з українськими військовими та технологічними партнерами, що має скоротити час на впровадження нових рішень для фронту.

