Україна більше не згадується у проєкті висновків саміту ЄС як країна, чия заявка на членство має просуватися «якнайшвидше». Це сталося через позицію Болгарії та Угорщини, які наполягли на зміні формулювання перед самітом лідерів ЄС 15–16 жовтня у Брюсселі.
Як повідомляє видання, перед кожним самітом 27 країн ЄС готують спільний проєкт висновків, який може змінюватися до завершення зустрічі. У редакції проєкту від 13 жовтня йшлося: «Європейська рада... очікує на відкриття всіх інших кластерів якнайшвидше, відповідно до підходу, що ґрунтується на заслугах». Саме 13 жовтня ЄС відкрив для України ще два кластери розширення — це списки реформ, які Київ має виконати для вступу до блоку. Очікується, що залишилися ще два кластери, які можуть бути відкриті у грудні.
Однак у проєкті від 14 жовтня формулювання «якнайшвидше» вже немає. Троє дипломатів підтвердили, що саме Болгарія та Угорщина наполягли на вилученні цього слова, аргументуючи це бажанням зберегти текст таким самим, як у червні. Тоді, під час попередньої зустрічі лідерів ЄС, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр також домігся виключення згадки про «якнайшвидший» вступ України до ЄС.
Цього разу зміна викликає подив, адже, за даними джерела, двостороннє питання Угорщини щодо прав меншин в Україні вже вирішене, і публічно відомих заперечень проти відкриття останніх двох кластерів немає. Аналогічна зміна торкнулася й Молдови, чий процес приєднання до ЄС лідери фактично прив'язали до українського щодо відкриття кластерів.
Крім основної зміни, у проєкті з'явилися ще три менш значущі коригування щодо України: згадка про атаки на «судна держав-членів» у Чорному морі, посилене формулювання щодо повернення дітей — тепер їх називають «незаконно депортованими», а також згадка про фінансування України.
Тепер у проєкті зазначено, що лідери «повернуться до цього питання у відповідний час». Це може свідчити про підготовку до серйозного обговорення щодо заморожених російських активів, яке, на думку деяких дипломатів, може стати ключовою темою грудневого саміту.