Росія змінила підхід до атак на Україну, дедалі частіше завдаючи удари по містах у денний час і посилюючи тиск на критичну інфраструктуру. Про це повідомляє видання The Telegraph із посиланням на власний аналіз та експертні оцінки.

Від кінця серпня російські дрони й ракети все частіше атакують українські міста вдень, а повітряні тривоги лунають майже безперервно. На початку жовтня вперше за час повномасштабного вторгнення були атаковані Північний і Південний мости у Києві, що призвело до значних заторів. Одночасно Росія посилила удари по об'єктах енергетики та зв'язку: лише об'єкти "Нафтогазу" з початку року зазнали понад 300 атак, а удари по дата-центрах і телекомунікаційній інфраструктурі вже спричиняли перебої у роботі систем повітряної тривоги та державних сервісів.

Окремою ціллю стали транспортна система та металургія. За даними The Telegraph, поїзди й інфраструктура "Укрзалізниці" з початку року піддавалися приблизно 1700 атакам, що призвело до затримок рейсів і ускладнило аграрний експорт через нестачу резервних локомотивів. У вересні Україна експортувала лише 2,4 мільйона тонн сільськогосподарської продукції — це близько 46% від звичайного обсягу. Металургійна галузь також зазнала серйозних втрат: Запорізький металургійний завод зупинив роботу на невизначений термін після кількох хвиль ракетних ударів, а "ArcelorMittal Кривий Ріг" не може безпечно відновити виробництво.

Росія почала активно застосовувати нові реактивні модифікації дронів "Герань-4" і "Герань-5", які розвивають швидкість до 603,5 км/год. Через це ефективність української ППО щодо цих дронів знизилася з 90% до менш ніж 60%. Експерти пояснюють таку активізацію спробою Кремля компенсувати відсутність прогресу на фронті та зростанням оборонного виробництва. За оцінками розвідки, у серпні Росія виробляла понад 200 балістичних і крилатих ракет і близько 3000 ударних дронів щомісяця.

"Вони роблять це зараз, тому що можуть. Все просто," — зазначає колишній радник Міністерства оборони Олександр Данилюк.

Данилюк підкреслив, що Росія перебудувала економіку під воєнні потреби, тоді як Захід не зміг зробити це у достатньому масштабі. На його думку, результат промислової війни залежить від ефективного розподілу ресурсів і підтримки союзників.

Попри посилення атак, Україна готується до зими: децентралізує тепло- й електропостачання, збільшує локальну генерацію — вже 55 медичних закладів виробляють електроенергію за допомогою сонячних панелей. Запаси газу у сховищах "Нафтогазу" на початку сезону становлять 14,6 мільярда кубометрів, що перевищує минулорічні показники. Сили оборони розгортають нові автоматизовані кулеметні турелі для боротьби з дронами.

Опитування КМІС свідчать, що понад 60% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно, хоча 75% не виключають можливості переговорів про завершення війни.

Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що запропоноване Дональдом Трампом "енергетичне перемир'я" може зіграти на користь Росії, оскільки офіційної угоди сторони не підписували, а атаки на українську енергетичну інфраструктуру тривають.