Українські сили завдають нових ударів по слабких місцях російської армії, змушуючи її відсувати авіацію все далі від лінії фронту та втрачати ключові ресурси. Про це в інтерв'ю 24 Каналу розповів полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор і військовий експерт Роман Світан.

Модернізовані «Нептуни» змінюють ситуацію

За словами Світана, нещодавній удар по військовому аеродрому Борисоглєбськ у Воронезькій області, де було знищено шість російських винищувачів-бомбардувальників Су-34М, продемонстрував нові можливості українського оборонпрому. Модернізовані ракети «Нептун» наземного базування тепер мають радіус дії до 500 кілометрів і можуть доставляти бойову частину вагою понад 100 кілограмів. Російська ППО на аеродромі була готова лише до атак безпілотників, тому чотири ракети «Нептун» безперешкодно вразили стоянку літаків.

«Втрата шести Су-34 – це мінус 6% від загальної кількості таких машин у Росії», — наголосив Світан.

Тепер російське командування змушене перекидати авіацію ще далі — на аеродром Енгельс, що за 700 кілометрів від фронту. Це суттєво ускладнює логістику: час підльоту зростає до 1,5–2 годин, а кількість літаковильотів зменшується в півтора-два рази. Також пришвидшується зношування авіатехніки та зростає ризик аварій із боєприпасами.

Удари по нафтопереробній галузі

Паралельно українські сили продовжують знищувати російські нафтопереробні заводи. За оцінкою Світана, наразі уражено близько половини таких підприємств: третина з них простоює, ще частина перебуває на ремонті. Зупинка переробки змусила росіян заповнити сирою нафтою резервуари на нафтоперевалках у Ростові та Новошахтинську. Удари по цим об'єктам зараз особливо ефективні — повні резервуари вигорають повністю, а відновлення інфраструктури коштуватиме мільйони і триватиме роками.

Без достатньої кількості пального російська армія не зможе проводити масштабні наступи, адже логістичне плече на півдні сягає 500 кілометрів. «Паливо — це кров армії, і без нього будь-який наступ зупиниться за кілька тижнів», — підкреслив експерт.

Роль розвідданих і фактор США

Світан зазначив, що навіть у разі обмеження американської підтримки, Україна отримує дві третини розвідувальної інформації від європейських партнерів, зокрема з французьких супутників. Американські дані важливі для відстеження пусків балістичних ракет і роботи систем Patriot, але ці комплекси прикривають лише 5% території України. Якщо США припинять надавати точні координати для дронів, Сили оборони будуть змушені завдавати ударів по площах, що може зачепити й іншу інфраструктуру.

Виснаження ресурсів і втрати ворога

Українські спецслужби також цілеспрямовано знищують підрозділ «Рубікон» — елітну групу операторів безпілотників ГРУ. За словами Світана, ця група зазнає найбільших втрат попри максимальне фінансування та постачання новітніх засобів ураження. Стратегія виснаження вже дає результати: нещодавня операція Третьої штурмової бригади дозволила деокупувати понад 100 квадратних кілометрів, зірвавши плани російського командування щодо оточення Слов'янсько-Краматорської агломерації.

На цьому напрямку втрати російських військ перевищили 8 тисяч осіб. За оцінкою експерта, якщо нинішня інтенсивність боїв і знищення логістики збережуться, до кінця року російська армія може втратити 50–100 тисяч особового складу, що буде неможливо компенсувати через дефіцит фінансів від зруйнованої нафтогазової галузі.