У Києві 1 вересня школярі та їхні батьки зібралися на подвір’ї ліцею в Оболонському районі, щоб відзначити початок навчального року, хоча напередодні місто пережило чергову атаку російськими балістичними ракетами. Як повідомляє The Independent, святкова атмосфера швидко змінилася: вже за кілька секунд після початку церемонії пролунала повітряна тривога, і натовп розійшовся під звуки вибухів.

Це вже п’ятий навчальний рік, який українські учні розпочинають в умовах повномасштабної війни. За даними Міністерства освіти, тисячі шкіл по всій країні змушені пристосовуватися: переходити на дистанційне чи змішане навчання, проводити уроки в укриттях або взагалі закриватися через руйнування чи окупацію. За словами міністра освіти Андрія Бутенка, цього року 8 424 школи працюватимуть очно, 1 306 — дистанційно, ще 2 211 — у змішаному форматі, тобто майже третина закладів не може повністю відкритися для учнів.

Директор ліцею «Оболонь» Євген Поляков вирішив не скасовувати урочистості, адже у школі є укриття, і діти можуть швидко дістатися до безпечного місця. Він наголошує на важливості очного навчання: «Батьки повинні працювати і заробляти гроші. Ми навчатимемо дітей тут, і це краще, ніж коли дитина сама вдома на дев’ятому поверсі з собакою, не знаючи, чим зайнятися», — сказав Поляков. Для підтримки дистанційного навчання школа використовує національний освітній портал «Мрія», а також готується до можливих зимових відключень електроенергії та запасає дрова.

Війна перетворила освіту на випробування

У багатьох школах Києва, які постраждали від обстрілів, навчальний рік розпочався онлайн. За даними міського департаменту освіти, від початку повномасштабної війни у столиці пошкоджено 318 освітніх закладів, з них 156 — школи; деякі з них зазнавали ударів від двох до восьми разів. Кількість першокласників у Києві зменшилася на 40% — з 28 500 у 2022 році до 16 600 у 2023-му.

Оксана Герасимчук, чия донька цього року перейшла до середньої школи, розповіла, що їхня сім’я досі не може звикнути до життя у воєнних умовах. «Наші діти пережили багато випробувань», — каже вона. Євген Юрко привів свого шестирічного сина Дарія на перший дзвоник, хоча той навчався онлайн, але хотів побачити школу на власні очі. Юрко сфотографував сина у вишиванці на майже порожньому шкільному подвір’ї:

«Навіть так я хотів, щоб у нього залишився спогад про цей день», — сказав Юрко.

Освіта під загрозою майбутнього

Співзасновниця благодійного фонду savED Анна Пуцова зазначає, що війна завдала освіті «дуже серйозної» шкоди: втрачено понад 755 тисяч учнів, а кількість школярів зменшилася на 17,5% від 2021/22 навчального року. Пуцова підкреслює, що «школа — це середовище, де дитина вчиться взаємодіяти з іншими, будувати стосунки, працювати в групі, вирішувати конфлікти, бути частиною спільноти. Для деяких українських дітей нормального шкільного досвіду не було вже кілька років».

За її словами, ситуація в регіонах різниться: у частині областей постійні повітряні тривоги, в інших — навчання роками відбувається лише онлайн, бо безпечно збиратися можна лише в укриттях. У деяких громадах кількість переселенців перевищує можливості шкіл, а в інших — навчальні заклади змушені об’єднуватися чи закриватися через відтік дітей. У південній частині Херсонщини пошкоджено чи зруйновано понад 92% шкіл, у Миколаївській області — близько 39%, у Харківській — понад 67%, у Сумській — майже 54%.

Пуцова наголошує: «Рівень знань сьогоднішніх дітей визначатиме якість майбутніх фахівців, продуктивність економіки, здатність країни створювати складні продукти та технології».