Анна Мачух, генеральна директорка Одеського міжнародного кінофестивалю, розповіла в інтерв’ю 24 Каналу, як український кінематограф може змінювати стереотипне сприйняття України у світі та яку роль у цьому відіграють кінофестивалі. Захід відбудеться з 27 серпня по 4 вересня 2026 року.

За словами Мачух, одним із головних викликів для України залишається те, що довгий час її образ формували зовнішні сили, зокрема Росія, яка привласнювала українських митців і культурні явища. Це призвело до стійких стереотипів: спочатку Україна сприймалася як частина пострадянського простору, а після 2014 року — як країна війни. Мачух наголошує, що війна стала домінантною темою, але важливо не зводити всю українську ідентичність лише до цього аспекту.

"Кіно може цю оптику розширити, тому що воно показує не абстрактну державу, а людей. Сучасний Київ, Одесу, Львів чи Харків, наш гумор, стосунки, поколіннєві конфлікти, музику, професійне середовище, молодь, сім’ї, наші суперечки про минуле й уявлення про майбутнє. Саме з таких історій, зрештою, складається значно складніший і правдивіший образ країни", — підкреслила Анна Мачух.

Вона застерігає від ризику, коли міжнародний ринок очікує від українських режисерів виключно воєнних тем, і тоді інші історії здаються недостатньо «українськими». Мачух переконана, що українська культура значно ширша за війну, і наголошує на важливості створення різножанрового кіно — від документалістики до комедій, драм, анімації та фантастики. Саме жанрова різноманітність, на її думку, дозволяє показати Україну як сучасну європейську країну.

Мачух також відзначає, що за останні роки українське кіно стало впевненіше говорити про себе зсередини, а не лише відповідати очікуванням іноземної аудиторії. Українські фільми регулярно представлені на провідних світових фестивалях, отримують нагороди, а такі стрічки, як «20 днів у Маріуполі» чи «Мавка. Лісова пісня», демонструють потенціал для міжнародного успіху.

Окрему увагу Мачух приділила ролі кінофестивалів, зокрема Одеського міжнародного кінофестивалю, як майданчиків для знайомства іноземних професіоналів з українськими авторами та просування українського кіно на світовий ринок. Вона наголосила, що важливо не обмежувати міжнародну розмову про Україну лише війною, а презентувати країну з її багатою культурною традицією і новим поколінням кінематографістів.