Українські аграрії опинилися у надзвичайно складному становищі через повномасштабну війну та обмеження експорту, які запроваджують російські окупанти. За словами Олени Жупінас, заступниці генеральної директорки Асоціації виробників молока, додатковим ударом стали атаки на складські об’єкти великих торговельних мереж, повідомляє УНІАН.

Жупінас порівнює нинішню ситуацію із серединою 90-х років, коли після здобуття незалежності Україна втратила стабільні ланцюжки постачання та збуту. Вона попереджає, що аграрний сектор може знову опинитися на межі занепаду: «Це, мабуть, можна порівняти з роками середини 90-х, коли Україна отримала незалежність. Коли були розірвані всі ланцюжки як продажів, так і постачання. Ми з вами пам'ятаємо занепад в аграрному секторі – коли поля і не сіялися, і не оброблялися. На жаль, ми можемо мати ту саму ситуацію і в 2027-му році».

Проблеми у молочній галузі посилює світова криза перевиробництва молока, яка триває з початку року. Українські виробники змушені продавати молоко-сировину переробним заводам дешевше собівартості, втрачаючи близько 2 гривень на кілограмі. За словами Жупінас, витрати на виробництво молока зростають через подорожчання пального, добрив і вплив клімату. «Все це в комплексі дає подорожчання виробництва сирого молока», – пояснює вона.

Молочні ферми також вирощують рослинні культури, але через обмеження експорту навіть ця продукція стала збитковою. Жупінас зазначає: «Працюючи перші пів року 2026-го в збиток, фермери дуже розраховували, що вони ці збитки покриють за рахунок продукції рослинництва. Тобто за рахунок зернових, олійних, бобових. А зараз, враховуючи відсутність експорту – ціни на них впали, і вони вже також стали збитковими».

Що відомо про обмеження експорту

Через блокаду чорноморських портів азійські країни шукають альтернативних постачальників. Зокрема, Індонезія, один із найбільших покупців українського зерна, нещодавно уклала контракти з Австралією на поставки у вересні та жовтні. Україна намагається знайти нові шляхи експорту і вже домовилася про 50% знижку на залізничні перевезення через Молдову до кінця 2026 року, однак цей маршрут може забезпечити лише 10% від потреб експорту.