Деякі українські посли найближчим часом повернуться до Києва, щоб підсилити керівництво Міністерства закордонних справ, а частина заступників міністра може відправитися у відрядження. Також планується призначити послів у країни, де наразі працюють лише тимчасові повірені. Водночас деякі посольства залишаться без послів, адже відкличуть чинних, а нових ще не призначать. Ця практика іноді триває роками.
Про це повідомляє Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики. Він зазначає, що подібна ситуація спостерігається і в інших країнах, зокрема після приходу Дональда Трампа десятки посольств, у тому числі й українських, залишаються без послів.
Шлінчак наголошує, що дипломатична служба потребує не лише системності, а й набуття суб’єктності. Хоча президент Володимир Зеленський має особисті телефони практично всіх президентів і прем’єрів, це не звільняє від необхідності працювати «на землі», налагоджувати контакти на різних рівнях, а не лише на рівні лідерів. Для цього Банкова має надати послам відповідний мандат.
Він підкреслює: «Якщо у послів немає зв’язку з центром, якщо вони не знають, коли і як готуються в Києві візити, якщо вони займаються лише логістикою для делегацій, а за столом перемовин їм не знаходиться місця, це автоматично робить фігуру посла, вибачте, нулячою». Від особистості і послужного списку посла багато що залежить, але навіть активні дипломати не можуть проявити себе без зв’язку з центрами прийняття рішень. МЗС традиційно часто виключається зі стратегічного планування.
«Не копіюймо Росію хоч в цьому», — резюмує Віктор Шлінчак, нагадуючи про важливість ефективної роботи української дипломатії, яка має відрізнятися від практик країни-агресора.