Українка, яка на початку повномасштабної війни виїхала з дитиною до Німеччини, подала позов до Солом’янського районного суду Києва з вимогою стягнути аліменти не лише на дитину, а й на власне утримання від колишнього чоловіка.
Суд розглянув справу № 760/33662/25 у червні 2026 року. Позивачка має третю групу інвалідності, яка не заважає їй працювати. Вона перебувала у шлюбі з чоловіком з 2007 по 2025 рік, розлучення відбулося вже після її виїзду за кордон. Чоловік наразі сплачує 25% свого доходу на утримання дитини.
Жінка наполягає, що через хворобу їй потрібне спеціалізоване харчування з підвищеним вмістом білка, що значно збільшує її витрати. У матеріалах справи наведено рекомендації Національного інституту раку США: "Пацієнтам під час лікування раку слід споживати більше білка для підтримки відновлення тканин, м’язів та імунітету".
Колишній чоловік у суді заявив, що інвалідність була тимчасовою до 2022 року, після чого позивачка мала пройти повторне обстеження, але не зробила цього. Він також зазначив, що жінка працювала в Україні, а після переїзду до Німеччини отримує лише соціальні виплати і не намагається працевлаштуватися.
Суд відзначив, що наявність інвалідності III групи не означає повної втрати працездатності і не є автоматичною підставою для стягнення аліментів на утримання колишньої дружини. Також було враховано, що позивачка має соціальну допомогу в Німеччині та депозитні заощадження, а відповідач уже виконує свої зобов’язання щодо дитини.
Суд послався на рішення Конституційного Суду України про необхідність доведення потреби в матеріальній допомозі в кожному конкретному випадку. Відповідно, у задоволенні позову про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини було відмовлено.
Інформація надана за матеріалами Солом’янського районного суду Києва.