Українські сили здійснили серію атак на ключові об'єкти російської космічної програми, використовуючи нові далекобійні дрони та ракети. Про це повідомляє Al Jazeera з посиланням на експертів та офіційні заяви сторін.
Атаки на космічну інфраструктуру РФ
В останні місяці українські безпілотники вразили кілька важливих центрів космічного зв'язку в західній частині Росії та в анексованому Криму. Зокрема, наприкінці червня було атаковано великий центр космічного зв'язку в місті Дубна під Москвою, який керував розвідувальними супутниками та обробляв військові дані. За словами президента Володимира Зеленського, ці удари стали "нашими далекобійними санкціями проти Росії за цю війну". Російська сторона підтвердила пошкодження будівлі та загибель немовляти, але не деталізувала масштаби руйнувань.
У серпні українські дрони досягли району Плесецького космодрому в Архангельській області, який використовується для запуску міжконтинентальних ракет і військових супутників. Місцева влада заявила про збиття близько 40 дронів, але щонайменше два апарати досягли околиць космодрому. За даними експертів, удари були приурочені до моменту, коли на стартовому столі перебувала заправлена ракета, готова до запуску.
"Було три спроби атакувати Плесецьк саме в момент, коли на стартовому майданчику знаходилася повністю заправлена ракета, готова до старту", — розповів Анатолій Зак, автор і дослідник російської космічної програми.
Наслідки для російської космічної галузі
За оцінками фахівців, атаки на такі об'єкти можуть спричинити серйозні проблеми для всієї російської космічної програми, включно з цивільними та міжнародними проєктами. "Ключових заводів небагато, і всі вони в зоні досяжності українських ракет", — зазначив Микола Мітрохін з Університету Бремена. 15 серпня українські ракети вразили єдиний завод із виробництва ракет "Союз" у Самарі, що призвело до пожежі та незначних пошкоджень.
Історичний контекст і міжнародна ізоляція
Російська космічна програма має радянське коріння, а багато ключових фахівців і виробництв історично були розташовані на території сучасної України. Після 2014 року співпраця між російськими та українськими підприємствами була розірвана, що вже тоді ускладнило постачання комплектуючих. Після початку повномасштабної війни у 2022 році міжнародна ізоляція російської космічної галузі лише посилилася: Європейське космічне агентство припинило спільні місії, а Німеччина відключила свій телескоп на російському космічному апараті.
Попри це, Росія зберігає співпрацю з NASA на Міжнародній космічній станції та шукає нових партнерів у Китаї та інших країнах, не залучених до західних санкцій.