Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук став першим у антирейтингу народних депутатів, чия законотворча діяльність, за оцінками експертів, найбільше шкодить довкіллю. Рейтинг оприлюднили громадські ініціативи «Голка» та «Екологія – Право – Людина» до сьомої річниці роботи парламенту дев’ятого скликання за участі WWF-Україна, Greenpeace Україна, «Екодії», Української природоохоронної групи та «Терен».

На другому місці опинилися четверо депутатів фракції «Слуга народу»: Ігор Фріс, Ігор Марчук, Олександр Гайду та Тетяна Грищенко. До антирейтингу увійшли як законопроєкти, що ще розглядаються, так і ті, які вже ухвалені Радою.

Головною підставою для першого місця Стефанчука став підготовлений ним проєкт нового Цивільного кодексу, який зараз готують до другого читання. Як пояснила голова «Голки» Ірина Федорів, «ухвалення нового Цивільного кодексу, який є другим документом після Конституції, обнулить вже напрацьовану якісну судову практику Верховного Суду. Петиція проти проєкту кодексу зібрала понад 25 000 підписів, а депутати подали понад 15 000 правок – рекорд за сім років роботи парламенту. Мін’юст також рекомендував вилучити дев’яту книгу проєкту, де містяться найбільш шкідливі для довкілля норми».

«Ухвалення нового Цивільного кодексу, який є другим документом після Конституції, обнулить вже напрацьовану якісну судову практику Верховного Суду», — заявила Ірина Федорів, голова «Голки».

За словами Федорів, наступ на чинний Цивільний кодекс розпочався ще торік із так званого «закону Ігоря Мазепи», який подав Ігор Фріс, якого медіа пов’язують із групою Ігоря Коломойського.

У межах антирейтингу троє депутатів — Фріс, Марчук та Гайду — фігурують за спільним пунктом: створення угідь для VIP-полювання та знищення дикої фауни. Марчуку та Гайду також закидають виключення індустріальних парків зі сфери дії закону про оцінку впливу на довкілля, а Гайду окремо — ініціативи щодо рибної галузі та послаблення механізмів охорони водних ресурсів. Марчук і Грищенко є співавторами законопроєкту «Про ринок деревини», який в ЕПЛ називають однією з найбільш шкідливих ініціатив. Грищенко також звинувачують у сприянні дерегуляції надрокористування, вирубці лісів та скасуванні оцінки впливу на довкілля.

Виконавча директорка ЕПЛ Олена Кравченко наголосила, що спроби знищити оцінку впливу на довкілля як запобіжник є системними з боку низки парламентарів: «Лобісти намагаються провести потрібні їм зміни через правки до законів, роблять це з порушенням Регламенту та Конституції». Як приклад вона навела законопроєкт про «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яким намагалися дозволити забудовникам прокладати під’їзні дороги й нищити біорізноманіття ще до проведення оцінки впливу на довкілля. За її словами, після тиску громадськості правку скоригували, тому цей проєкт до антирейтингу не потрапив.

Окремо в рейтингу згадується ініціатива про VIP-сафарі на диких тварин, яку подав Ігор Марчук. У WWF-Україна зазначають, що законопроєкт передбачає зміни до правил ведення мисливського господарства, які можуть послабити механізми охорони дикої природи, зокрема дозволити використання нових технічних засобів і розширити можливості полювання у чутливі для відтворення популяцій періоди. Організація закликала Раду не підтримувати цей документ, а авторів — відкликати його.

Крім того, за даними «Голки», у межах того ж дослідження фракція «Батьківщина» найбільше саботує голосування за законопроєкти з переліку Ukraine Facility Plan, зокрема з екологічних питань.

Проєкт нового Цивільного кодексу Стефанчук зареєстрував разом із групою депутатів ще навесні, і документ одразу викликав хвилю критики. Петиція на сайті президента проти його ухвалення за добу зібрала необхідні для розгляду 25 тисяч підписів. Аналітики «Голки» наголошують, що деякі норми проєкту легалізують дерибан державної власності — землі й пам’ятки, повернути які державі згодом буде неможливо.