Україна досягла помітного прогресу у реформуванні енергетичного ринку, однак низка ключових питань залишається невирішеною. Про це йдеться у звіті "Ukraine Energy Market Observatory" секретаріату Енергетичного співтовариства, оприлюдненому 14 серпня.

У документі, що охоплює дані за другий квартал 2026 року, зазначено: Україна продовжила впроваджувати реформи, необхідні для інтеграції до енергетичного ринку ЄС. Зокрема, 7 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12087-д, який передбачає повне об’єднання ринків електроенергії України та Європейського Союзу. Після цього Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розпочала призначення номінованих операторів ринку електроенергії (NEMO), затвердила план імплементації європейського енергетичного законодавства та впровадила довгострокові двосторонні аукціони з продажу електроенергії.

Серед досягнень також названо проведення тендеру на понад 1,5 ГВт нових генерувальних потужностей у межах нового ринкового механізму підтримки, що має підвищити стійкість енергосистеми. Крім того, у другому кварталі Україна посилила нормативну базу для розвитку відновлюваної енергетики: квота підтримки для "зелених" аукціонів у 2026 році зросла до 1 ГВт, ухвалено оновлений Національний план з енергетики та клімату до 2030 року, а також затверджено програму розвитку виробництва біометану до 2035 року.

У газовому секторі уряд продовжив адаптацію правил до стандартів ЄС. Як зазначає секретаріат, було подано законодавство для імплементації Регламенту ЄС про безпеку постачання газу, впроваджено розподіл транскордонних потужностей на основі енергетичних показників, оновлено методики встановлення тарифів на транспортування та зберігання газу, а також завершено важливі етапи реформування корпоративного управління операторів систем передачі електроенергії та газу.

"Просування цих реформ матиме вирішальне значення для повної інтеграції України до внутрішнього енергетичного ринку Євросоюзу", — наголошується у звіті секретаріату Енергетичного співтовариства.

Водночас, зауважують автори звіту, у низці напрямів прогресу не досягнуто. Зокрема, не ухвалено законодавство для посилення незалежності НКРЕКП, а також досі не підготовлено дорожню карту поступової лібералізації ринків електроенергії та газу після завершення воєнного стану.

На початку липня перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що у 2026 році Україна спрямує понад 880 млн грн грантових коштів на впровадження стабілізаторів електромережі STATCOM та їхній фізичний захист, що також є частиною зобов’язань України в межах інтеграції до європейського енергоринку та синхронізації з ENTSO-E. 4 серпня новим головою НКРЕКП обрано Руслана Слободяна.