Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Центральної Азії почали активно переглядати свої зовнішньоекономічні орієнтири, дедалі більше віддаляючись від Москви. Як повідомляє Kyiv Independent, держави так званої «C6» (Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан) розширюють торговельні, інвестиційні та трудові зв’язки з Європою, Туреччиною та країнами Перської затоки, реагуючи на агресію Росії проти України та зростання нестабільності на півдні й сході регіону.

Торгівля через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (TTIR), відомий як Серединний коридор, у 2024 році зросла на 62% і досягла 4,5 мільйона тонн вантажів. Центральноазійські інвестиції дедалі частіше спрямовуються до Туреччини, Сербії, а також країн Перської затоки, зокрема ОАЕ, які стали ключовим фінансовим центром для регіону. Зростає й трудова міграція до Європи та країн Затоки, що підкріплюється новими трудовими угодами, наприклад, між Узбекистаном та європейськими державами.

Відхід від Росії зумовлений не лише подіями після 2022 року. Європа нарощує імпорт енергоносіїв і критично важливих мінералів з альтернативних джерел, а США та ЄС укладають нові угоди з країнами C6. Так, у листопаді 2025 року президент США Дональд Трамп приймав п’ятьох лідерів регіону, що призвело до підписання контрактів у сферах видобутку, логістики та авіаперевезень. За даними Kyiv Independent, імпорт казахстанської нафти та мінералів до США зріс із 1,7 до 4,1 мільярда доларів, а експорт Узбекистану до США — із 50 до 431 мільйона доларів у 2021–2024 роках.

Європейський Союз також проявляє значний інтерес до регіону: на першому саміті ЄС–Центральна Азія у квітні минулого року було оголошено про стратегічний інвестиційний пакет на 10 мільярдів євро. Серед домовленостей — створення загальної рамки для співпраці у сфері видобутку та переробки мінералів. Франція прагне розвивати проєкти у ядерній та «зеленій» енергетиці Казахстану, а загальна вартість транспортних проєктів у регіоні, за оцінкою Євразійського банку розвитку, сягнула 74 мільярдів доларів минулого року.

"Як економіка Росії занепадає, а ксенофобія зростає, трудові мігранти з Центральної Азії шукають дружні ринки у Європі та Затоці."

На думку автора Kyiv Independent, Україна має унікальні можливості для розвитку співпраці з Центральною Азією. Спільний досвід перебування під владою Російської імперії та СРСР створює підґрунтя для взаєморозуміння. Після завершення війни центральноазійські країни можуть стати важливими постачальниками сировини, будматеріалів і робочої сили для відновлення України. Крім того, розвиток маршрутів TTIR та інших транскавказьких і чорноморських шляхів робить Україну привабливою для транзиту товарів до Центральної та Східної Європи.

Для реалізації цього потенціалу українські бізнес-асоціації та торгово-промислові палати мають ініціювати нові проєкти з просування торгівлі та інвестицій, співпрацюючи з Міністерством економіки та іншими держструктурами. Вже діють угоди про вільну торгівлю, захист інвестицій і уникнення подвійного оподаткування між Україною та всіма країнами C6. За підтримки USAID Україна розробляє стратегії залучення іноземних інвестицій, зокрема через цільові сектори та гарантії для інвесторів. Важливо також залучати бізнес-лідерів до офіційних міжнародних візитів.

Як підкреслює Kyiv Independent, попри війну, Україна вже сьогодні може почати розвивати економічні зв’язки з Центральною Азією, що стане вигідним кроком для приватного сектору.