Українські науковці вже третій рік поспіль спостерігають унікальне явище — природне формування повноцінного лісу на місці колишнього Каховського водосховища. За словами кандидатки біологічних наук Катерини Романенко та доктора біологічних наук Івана Мойсієнка з Інституту ботаніки імені Холодного НАН України, цей процес може стати відродженням Великого Лугу — історичної місцевості, яка існувала тут до створення водосховища.

Нині на території вже сформувалися три яруси рослинності: у верхньому — іви та тополі, у середньому — тамарикс, а в нижньому — очерет і осока. Як повідомляють дослідники, площа нового лісу вже досягла 65 тисяч гектарів, що дає підстави вважати його найбільшим рівновіковим заплавним лісом у Європі. Іви, які з'явилися на дні колишнього водосховища, вже виросли до 6,5 метрів заввишки, а діаметр стовбурів сягає 5–6 сантиметрів.

«Івовий ліс, що виріс на дні Каховського водосховища, — це зараз не просто рідкісне явище, воно унікальне. Ми вже третій рік спостерігаємо за формуванням саме рівновікового лісу. Усвідомлення цих масштабів просто зашкалює», — зазначила Катерина Романенко.

Науковці наголошують, що попри побоювання щодо можливого висихання ів чи появи інвазивних видів, нині тут розвивається стабільна екосистема з потужним потенціалом. За словами Івана Мойсієнка, біорізноманіття нового лісу суттєво контрастує з біологічною бідністю, яка була характерна для водосховища: «У часи водосховища це була доволі одноманітна, примітивна екосистема, де життя концентрувалося лише у прибережній зоні. Зараз тут формується одразу кілька різних екосистем, і ми фактично спостерігаємо відродження Великого Лугу з шаленою швидкістю».

Що відомо

Великий Луг — це історична місцевість площею понад 400 км², яка до затоплення у 1955 році водами Каховського водосховища була відома своєю лісистістю та багатством флори. Після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року ця територія знову стала доступною для досліджень. У рамках проєкту з оцінки втрат біорізноманіття через бойові дії та зміну клімату науковці вже здійснили три експедиції до нового лісу, а восени планують четверту.

Фахівці попереджають, що зникнення водосховища може призвести до змін клімату, проблем із водопостачанням та ризику опустелювання півдня України. Водночас вони наголошують: питання водної безпеки регіону не можна вирішити лише відновленням одного об'єкта, навіть такого масштабного, як Каховське водосховище.