Нові соціологічні дані з Польщі свідчать про зростання опозиції серед поляків до вступу України до Європейського Союзу. За результатами дослідження компанії Opinia24 для RMF24, 52% громадян Польщі виступають проти євроінтеграції України, тоді як підтримують її лише 33%.
Ці показники створюють серйозні виклики для польського уряду, особливо в контексті майбутньої виборчої кампанії 2027 року. Опозиційні сили, зокрема партії "Конфедерація" і "Право і справедливість" (ПіС), можуть використовувати тему України в ЄС як інструмент критики уряду Дональда Туска, звинувачуючи його у надмірній підтримці Києва. Соціологія також показує, що противники вступу України домінують серед виборців, які підтримували кандидата у президенти Кароля Навроцького у 2025 році.
Польський уряд усвідомлює ці ризики і намагається проводити інформаційно-політичну кампанію для зміцнення підтримки євроінтеграції України. В основі зближення двох країн має лежати економічна політика, де обидві сторони роблять кроки назустріч. Водночас 44% поляків вважають, що Польща має призупинити військову допомогу Україні через історичні питання, пов’язані з Українською повстанською армією (УПА), тоді як 41% підтримують її продовження. Ця статистика підсилює позиції радикальних політиків, зокрема потенційного кандидата ПіС на посаду прем’єра Пшемислава Чарнека.
Попри це, публічна позиція Дональда Туска та міністра закордонних справ Радослава Сікорського свідчить про готовність уряду зберігати підтримку України, відкидаючи маргінальні пропозиції опозиції щодо припинення допомоги. Проте подальші політичні зміни після виборів 2027 року, особливо за участі ПіС і "Конфедерації", можуть ускладнити цю підтримку.
Соціологія також фіксує погіршення ставлення поляків до українців: 36% респондентів заявили про негативні зміни, тоді як лише 3% відзначили покращення. Зростання ксенофобських настроїв супроводжується активізацією маргінальних груп, які вдаються до насильства проти українців. Нещодавній випадок побиття української сім’ї у Вроцлаві є тривожним сигналом, що вимагає рішучої реакції.
У двосторонніх відносинах між Україною і Польщею накопичуються проблеми, які загострюються політизацією історії і радикалізацією суспільних настроїв. Водночас подальша критика України з боку окремих польських політиків може мати тимчасовий політичний успіх, але призведе до стратегічних втрат у довгостроковій перспективі.
Польський уряд найближчим часом стоятиме перед вибором: продовжувати курс на розвиток стратегічного партнерства з Україною або мінімізувати взаємодію, обмежившись базовими формами співпраці. Вибір другого варіанту може послабити позиції Дональда Туска і відкрити поле для опозиції. Для України Польща залишається ключовим союзником у війні на виснаження, і стабільні відносини з нею є важливими для безпеки та економіки обох країн.