Україна щомісяця недоотримує до 500 мільйонів доларів валютної виручки через обмеження експорту зерна, спричинені блокадою морських портів. Про це заявив генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» Олег Хоменко в інтерв’ю.

За його словами, цьогорічний врожай очікується на рівні минулого року, однак через проблеми з логістикою країна може експортувати лише близько половини зібраного зерна. Якщо раніше через глибоководний коридор Одеси щомісяця вивозили 5–5,5 мільйона тонн, то у серпні 2023 року експорт скоротився до 1,7 мільйона тонн, а у вересні — до 2,4 мільйона тонн. Це лише 45% від звичних обсягів.

Фінансові наслідки та ризики

Обмеження експорту позбавляє аграрні підприємства ліквідності, що ускладнює виплату зарплат, орендної плати, податків та підготовку до весняної посівної. Держава також втрачає значну частину валютної виручки. За словами Хоменка, компанії змушені скорочувати капітальні інвестиції та економити на всьому, що може вплинути на структуру посівних площ і навіть призвести до банкрутств господарств.

«Кожен місяць обмеженого експорту нашої продукції — це критично і для господарств, і для економіки країни», — наголосив Олег Хоменко.

Додатково ситуацію ускладнюють затримки з поверненням ПДВ при експорті. За словами Хоменка, лише в їхній асоціації накопичилося близько 160 мільйонів гривень невідшкодованого ПДВ.

Логістика та альтернативні шляхи

Основна надія зараз — на Дунайські порти. Збільшення рівня води в Дунаї дозволить заходити суднам з більшою вантажопідйомністю, проте ризики залишаються через атаки на судна у міжнародних водах. Альтернативні маршрути через західні переходи та порти Рені й Ізмаїл мають обмежену пропускну здатність. За оптимістичним сценарієм, найближчим часом експорт може зрости до 2,8–3 мільйонів тонн на місяць, що трохи зменшить залишки зерна на складах.

Водночас додаткові витрати на логістику суттєво зросли: доставка до порту Констанци коштує 50–60 євро за тонну, до Гданська — 90 євро. Ці витрати не компенсуються цінами на світовому ринку, і виробники змушені продавати збіжжя зі збитками.

Проблеми зі зберіганням врожаю

Через обмеження експорту виникає дефіцит місць для зберігання зерна. За оцінками міністра аграрної політики і продовольства Тараса Висоцького, вже у жовтні-листопаді бракуватиме площ для зберігання 8–11 мільйонів тонн. Особливо складна ситуація із соняшником, який потребує спеціальних умов зберігання.

Використання поліпропіленових рукавів і модульних зерносховищ частково допомагає, але не вирішує проблему повністю. За словами Хоменка, близько 30% кукурудзи зберігатиметься на елеваторах, 25% — у рукавах, а решта може залишитися в полі, якщо не відновиться робота портів.

Що потрібно аграріям

Для підтримки аграрного сектору необхідні:

  • розширення кредитування та реструктуризація позик;
  • покриття додаткових витрат на експорт (на це потрібна допомога міжнародних партнерів);
  • вирішення питання з поверненням ПДВ;
  • збереження кадрового потенціалу та бронювання працівників.

Хоменко підкреслив, що аграрії шукають різні варіанти пом’якшення наслідків кризи, зокрема через звернення до уряду та Єврокомісії.