Україна продовжує наполягати на поверненні анексованого Росією півострова Крим і застосовує різні засоби для досягнення цієї мети, повідомляє іспанське видання El Pais. Російський президент вважає Крим неприступною фортецею, однак останні удари по російському флоту в Севастополі та системах протиповітряної оборони руйнують цю ілюзію.
Журналіст Луї Де Вега наголошує, що наступальні операції України спрямовані на перекриття логістичних шляхів до півострова: бомбардуються мости, залізничні лінії, дороги та інша інфраструктура. Український історик і аналітик Олексій Откядач, який народився в Криму, підкреслює: "Україна не відмовилася від Криму".
За словами автора, повернення Криму вже не є лише мрією, а реальним завданням для Києва, незважаючи на те, що російська влада та десятки тисяч переселенців із Росії міцно вкорінилися на півострові. Наступальна операція Зеленського має на меті надіслати потрійний сигнал: росіянам, українцям і понад двом мільйонам мешканців Криму, як прихильникам Москви, так і прихильникам Києва.
"Це нагадує їм, що Україна не забула про Крим, що вона намагатиметься будь-якими засобами повернути його і що, якщо це не вдасться, вона зробить життя окупантів нестерпним", – цитує Де Вега.
Кореспондент El Pais повідомляє, що Севастополь, найбільше місто півострова, не може забезпечити стабільне електропостачання і вводить нормування палива через вибухи. Мешканці відчувають дефіцит і невизначеність, якої не знали з 2014 року.
Автор також зазначає, що більшість українців тривалий час не вірили у повернення окупованих територій, включно з Кримом, особливо після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Проте завдяки ударам українських безпілотників громадська думка починає бачити можливий перелом, і це питання активно обговорюється владою та медіа.
Правозахисник із кримськотатарської меншини Алім Алієв, що зазнала посилення переслідувань після 2014 року, вважає, що удари по Криму є частиною ретельно продуманої військової та дипломатичної стратегії. Мета України – перетворити півострів на острів, відрізаний від постачань і позбавлений засобів оборони.
За прогнозом Алієва, після блокування доріг, мостів і залізниць наступним кроком стане виведення з ладу Керченського мосту, що з’єднує Крим із Росією. Це має завдати не лише логістичного і військового удару, а й психологічного, розвінчуючи російський міф.
Захист півострова обходиться Москві дедалі дорожче через його географічне положення і необхідність одночасно підтримувати військовий тиск на інших фронтах, зокрема в Донбасі та на території Росії. Де Вега підкреслює, що питання в тому, чи зможе Росія витримати багатофронтовий тиск і чи змінить вона розгортання військ, що може зробити деякі райони вразливими.
Використання сучасних українських безпілотників ускладнює операції Кремля з постачання Криму. Демографічна ситуація змінилася через приїзд близько 800 тисяч росіян із 2014 року, які бачать загрозу своїм інвестиціям і новому життю на півострові.
Алім Алієв зазначає: "Україна нас не забула" – це головне повідомлення для тих, хто чекає на звільнення Криму.
Раніше The Economist відзначав, що повна ізоляція півострова дасть Україні сильні позиції на майбутніх переговорах. Українські удари дронами вже завдають значних втрат інфраструктурі Криму, а Кримський міст є очевидною ціллю. За даними ACLED, у червні зафіксували понад 100 атак глибоко на території Росії.
Водночас воєнний експерт Іван Ступак вважає, що російські окупанти не планують залишати Крим і розраховують продовжувати удари по Україні балістичними ракетами. Він додає, що навіть у разі повернення півострова утримати його буде складно.
Таким чином, наступальні операції України проти Криму є частиною комплексної стратегії, спрямованої на послаблення Росії і повернення окупованих територій.