У 2027 році в Україні планують запустити профільну старшу школу, для чого держава вже виділяє мільярди гривень на створення сучасних освітніх просторів, лабораторій та закупівлю обладнання. Як повідомляє zn.ua, лише у 2026 році на оновлення освітніх просторів у школах передбачено 3,2 млрд грн, з яких 1,3 млрд грн спрямують на гімназії, 1,2 млрд — на пілотні академічні ліцеї, ще майже 700 млн грн — на майбутні академічні ліцеї. Фінансування отримають 130 закладів у 22 областях.

Однак експерти попереджають: самі прилади не гарантують якісного навчання. Часто нове обладнання залишається у коробках через відсутність витратних матеріалів, інструкцій українською чи часу на підготовку вчителів. За словами дослідника Марка Віндшитля, навіть цікаві експерименти можуть не навчати дітей досліджувати, якщо не спираються на наукову теорію. Він наголошує, що справжнє STEM-навчання передбачає побудову учнями теоретичних моделей і перевірку їх у ході експериментів, а не просто виконання інструкцій.

"Інакше нове обладнання лише зробить стару педагогічну помилку дорожчою."

Таку думку озвучує zn.ua, посилаючись на міжнародні дослідження, зокрема OECD, яка наголошує: без підготовки вчителів і продуманої педагогічної практики закупівля техніки не дасть очікуваного ефекту.

Серед ключових викликів — кадровий дефіцит. За різними оцінками, у 2025 році в Україні було від 1,7 до 44 тисяч незаповнених учительських ставок, причому нестачу часто перекривають сумісництвом або перерозподілом годин. Особливо гостро стоїть питання з учителями фізики, хімії та інших природничих наук: у 2026 році на спеціальність учителя фізики та астрономії вступили лише 114 студентів по всій країні, у Києві — лише двоє.

Для ефективного використання інвестицій держава має провести детальний кадровий аудит, інвестувати у професійний розвиток педагогів і забезпечити зв’язок із сучасною світовою наукою про навчання. Зокрема, ефективними вважаються моделі професійного розвитку, як-от Lesson Study, коли вчителі разом аналізують уроки та вдосконалюють методику безпосередньо в класі. Проте така робота потребує оплачуваного часу й системної підтримки.

Українська освіта також майже не представлена на міжнародних професійних майданчиках, як-от конгрес CERME чи дослідження TALIS від OECD, що ускладнює обмін досвідом і впровадження сучасних підходів. Автори матеріалу підкреслюють: без комплексної підтримки вчителів і зміни підходів до навчання навіть найсучасніше обладнання не забезпечить якісної STEM-освіти.