У 2023 році Саудівська Аравія уклала історичну угоду з президентом Дональдом Трампом про використання американських технологій і експертизи для розвитку цивільної ядерної програми на своїй території.

Ця угода з’явилася на тлі військової кампанії США та Ізраїлю проти Ірану, метою якої є знищення можливостей Тегерана створити ядерну зброю. Водночас, через п’ять місяців після підписання, майбутнє угоди залишається невизначеним — Трамп заявив, що Саудівська Аравія має визнати Ізраїль, щоб угода набула чинності.

За умовами угоди американські компанії отримують право розробляти та експлуатувати комерційні атомні електростанції в Саудівській Аравії, а також потенційно створювати підприємство з збагачення урану. Раніше переговори гальмувалися через вимоги США щодо нормалізації відносин із Ізраїлем і гарантій, що збагачення не буде використане для створення зброї. Проте, як повідомляє The Washington Post, текст угоди не передбачає інспекцій МАГАТЕ і скасовує попередню умову визнання Ізраїлю Саудівською Аравією.

Вже через добу після підписання Трамп виступив із заявою, що угода повністю залежить від приєднання Саудівської Аравії до Авраамових угод — пакту, який встановив офіційні дипломатичні зв’язки між Ізраїлем і кількома арабськими країнами. Наразі невідомо, чи погодиться на це Ріяд.

Експертка Чатем Хаус Джорджія Коул вважає, що ця угода створює «небезпечний прецедент» у регіоні. Вона наголошує, що через численні конфлікти на Близькому Сході країни сумніваються у надійності американських гарантій безпеки і тому прагнуть посилити власний оборонний потенціал. За її словами, спроби Саудівської Аравії отримати можливість створення ядерної зброї чинять додатковий тиск на інші держави регіону, які можуть почати розвивати власну ядерну інфраструктуру.

Саудівська Аравія відкрито заявляла про бажання мати ядерний стримуючий потенціал, але попередні спроби були безуспішними. У 2023 році країна відновила дипломатичні відносини з Іраном, проте це не захистило її від ракетних атак з боку Тегерана. У вересні 2025 року Саудівська Аравія підписала договір про взаємний захист із Пакистаном — єдиною ядерною державою в регіоні Південно-Західної Азії та Північної Африки. Однак політична нестабільність у Пакистані змушує Ріяд шукати додаткові гарантії безпеки, зокрема через угоду з США.

Об’єднані Арабські Емірати після угоди Саудівської Аравії з Пакистаном звернулися до Індії, з якою домовилися про співпрацю у сфері «передових ядерних технологій» для цивільного використання. Водночас ОАЕ уклали меморандум про співпрацю з Південною Кореєю на суму понад 35 мільярдів доларів для розвитку оборонних систем.

Ізраїль, який офіційно не підтверджує наявність ядерної зброї, за оцінками експертів, має від 90 до 400 ядерних боєголовок. Це суттєво впливає на регіональну динаміку безпеки, зазначає Джорджія Коул.

Іран, попри удари США та Ізраїлю по його ядерних об’єктах, ймовірно продовжує роботи з ядерного збагачення, зокрема на острові Пікакс біля заводу в Натанзі. ООН не має доступу до цього об’єкта, але геополітична напруга змушує Тегеран прагнути ядерної зброї.

Експерти попереджають, що угода США і Саудівської Аравії може спричинити «доміно-ефект» у регіоні, де країни намагаються диверсифікувати свої гарантії безпеки на тлі ослаблення американських гарантій. Джорджія Коул зауважує: «Це підвищує занепокоєння — більше країн хочуть мати можливість захищатися». Водночас вона наголошує, що найбільша загроза полягає не в тому, що Саудівська Аравія швидко створить ядерну зброю, а в тому, що США можуть послабити принципи нерозповсюдження ядерної зброї, створюючи подвійні стандарти для регіональних партнерів.