Група вчених під керівництвом професора Доньяна Хуана відтворила умови, що панують у ядрі Землі, і виявила: там може міститися водню, еквівалентного 9–45 земним океанам. Про це повідомляє команда дослідників, яка провела низку експериментів із моделювання надвисокого тиску та температур.
Щоб визначити можливу кількість водню в ядрі планети, науковці використали зразки заліза та силікатного скла, багатого на водень. Їх стиснули між алмазними наковальнями та нагріли лазерами до 4800°C під тиском 111 гігапаскалів — це відповідає умовам на межі між мантією та ядром Землі. Після охолодження зразків застосували атомарну томографію, що дозволила створити тривимірну карту розташування атомів на нанорівні.
Аналіз показав, що співвідношення кремнію та водню у зразках становить приблизно 1:1. Враховуючи відомий вміст кремнію в ядрі, дослідники підрахували, що масова частка водню може сягати від 0,07 до 0,36%. За підрахунками, це еквівалентно кількості водню, що міститься у 9–45 земних океанах.
"Якщо водень потрапив у ядро на ранніх етапах формування планети, він був присутній у складі Землі з самого початку", — зазначають автори дослідження.
Отримані результати можуть суттєво вплинути на теорії походження води на Землі. Зокрема, вони зменшують ймовірність того, що основна маса води потрапила на планету разом із кометами, адже у такому разі водень залишився б у верхніх шарах мантії та кори. Водночас самі вчені наголошують: їхні висновки є математичною оцінкою, адже експерименти проводилися на міліметрових зразках, тоді як діаметр ядра Землі перевищує 3500 км. Для остаточного підтвердження потрібні подальші дослідження.