У Женеві 128 держав-учасниць Конвенції про види звичайної зброї досягли домовленості щодо міжнародних правил, які стосуються автономних систем озброєння. Як повідомляє Reuters, це стало найбільшим кроком за понад десятиліття дискусій щодо зброї, здатної самостійно визначати та уражати цілі.
Документ, який може стати основою для подальшого регулювання, охоплює ті види озброєнь, які вважаються невибірковими або такими, що можуть завдавати надмірної шкоди. Країни намагаються встановити правила для систем, які з різним рівнем автономності можуть виявляти та атакувати цілі — такі системи часто називають «роботами-вбивцями».
Водночас правозахисна організація Stop Killer Robots розкритикувала остаточний текст документа, вказавши на його суттєве послаблення під час фінальних годин переговорів. Виконавча директорка організації Ніколь ван Ройєн заявила:
«Справді шкода, що вся робота, яку держави виконали над текстом протягом останніх трьох років, була суттєво розмита за останні години переговорів».
Обговорення тривали весь тиждень, а консенсусу вдалося досягти лише вночі. Домовленість з’явилася на тлі зростання занепокоєння через використання летальних автономних систем у сучасних війнах, зокрема в Україні, Судані та на Близькому Сході. Документ наразі не є юридично обов’язковим, але може стати підґрунтям для подальших переговорів щодо міжнародного договору.
Серед країн, які виступали проти жорсткіших міжнародних обмежень, були США та Росія. Вони наполягали на національних правилах замість обов’язкових міжнародних норм, а Вашингтон також вимагав більшої гнучкості щодо ролі людського судження при застосуванні автономної зброї.
Дискусія щодо автономної зброї посилюється на тлі стрімкого розвитку штучного інтелекту. Зокрема, компанія OpenAI у вересні представила модель Astra, якій присвоєно «критичний» рівень кібербезпеки — за внутрішньою класифікацією, вона теоретично здатна зламувати військові та промислові системи. За місяць до релізу компанія навіть призупиняла частину навчання цієї моделі через інцидент безпеки.