Археологи виявили на території фортеці та кургану Тадим у провінції Елязиг храмовий комплекс, датований приблизно 3000 роком до нашої ери. Це місце, ймовірно, використовували для ритуалів, жертвопринесень і спільних церемоній, повідомляє Arkeonews.

У нововідкритій культовій зоні дослідники знайшли дві споруди, які вважають вівтарями, а також три вогнища, що могли мати ритуальне значення. Розташування цих елементів в одному просторі свідчить про тісний зв’язок між вогнем, жертвами та обрядами, що відрізняє це місце від звичайних побутових вогнищ.

Керівник розкопок археолог Емре Чаїр зазначає, що знахідка допоможе краще зрозуміти формування релігійних традицій у районі Елязига п’ять тисячоліть тому. За його словами, "вогнища й місця для жертвопринесень проливають світло на систему вірувань того періоду". Точні обряди поки невідомі, але вівтарі могли слугувати для принесення їжі, рідин, тварин або символічних предметів, а вогнища — підтримувати ритуальний вогонь, спалювати підношення чи готувати речовини для церемоній.

Цей храмовий комплекс став другою культовою зоною на кургані Тадим. Загалом там зафіксували шість священних вогнищ. Під час попередніх розкопок археологи виявили ще одну ритуальну ділянку віком близько 6 тисяч років із священними вогнищами, прикрашеними стилізованими зображеннями людей і биків. Людські фігури могли символізувати родину, плодючість або захист дому, а образи биків — силу та достаток, хоча точне значення поки не встановлено.

Крім культових споруд, у Тадимі знайшли кераміку каразької культури, датовану приблизно 4000–3000 роками до нашої ери. Виявлено 12 зразків із темною, ретельно лощеною поверхнею, що свідчить про зв’язки поселення зі східною Анатолією та Південним Кавказом. Також знайдена розписна посудина із зображенням гірського козла, датована близько 3200 року до нашої ери.

Курган Тадим розташований за 10–15 кілометрів на південний захід від Елязига. Він має розміри приблизно 120 на 130 метрів і висоту близько 20 метрів. На вершині збереглися рештки середньовічної фортеці, але глибші шари пам’ятки охоплюють періоди від неоліту до османської доби. Нині археологи зосереджені на шарах бронзової доби, де й було знайдено нове святилище.