У польській партії «Право і справедливість» (ПіС) відбувся найбільший внутрішній розкол за всю історію її існування. Група політиків на чолі з колишнім прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким оголосила про створення власного парламентського клубу, відмовившись підкорятися керівництву партії на чолі з Ярославом Качинським.
Конфлікт між Моравецьким і Качинським загострився після того, як керівництво ПіС висунуло кандидатом на посаду прем’єра не Моравецького, а Пшемислава Чарнека — представника радикального крила партії з різко антиукраїнською позицією. Підтримка Чарнека Качинським стала каталізатором розколу. У відповідь Моравецький створив політичне об’єднання «Розвиток плюс» (Rozwój Plus), заявивши, що його група прагне працювати «для сильної та безпечної Польщі», а не брати участь у внутрішньопартійних іграх.
Група Моравецького відмовилася підписувати «декларації лояльності», які вимагало керівництво ПіС, і 29 липня офіційно оголосила про створення власного парламентського клубу, до якого увійшли 40 депутатів і один сенатор. Ярослав Качинський підтвердив, що близько 30 членів партії подали у відставку, назвавши дії Моравецького реалізацією власного політичного плану на основі розколу ПіС.
Політичні експерти оцінюють дії Качинського як «катастрофічну помилку», що призвела до радикалізації партії та втрати поміркованого електорату. Натомість стратегія Моравецького орієнтована на правоцентристський вектор, з акцентом на економіку, інновації та розвиток, а не на культурні та ідеологічні конфлікти.
Для України розкол у ПіС має неоднозначні наслідки. Частина політиків, які відкололися, традиційно займала більш помірковану позицію щодо Києва. За словами редактора «Європейської правди» Юрія Панченка, «самого Моравецького складно назвати проукраїнським політиком, але за його прем’єрства Польща активно допомагала Україні». Нова політична сила, ймовірно, спробує зайняти більш помірковану позицію, що відповідає запиту навіть серед правого електорату.
Водночас посилення позицій президента Кароля Навроцького, відомого жорсткішим підходом до України, може ускладнити відносини між Києвом і Варшавою. Після виборів 2027 року можливе формування поміркованої коаліції, яка не матиме різко антиукраїнських поглядів, якщо Моравецький погодиться на об’єднання політичних сил у країні.
Таким чином, розкол у ПіС змінює баланс сил у польському консервативному таборі і відкриває нові перспективи для політики Варшави щодо України, але водночас створює додаткову політичну нестабільність у Польщі.