У місті Камсдорф у Тюрінгії за €390 000 можна придбати не квартиру, а цілий невеликий комплекс із 15 будинків і центральною будівлею. За таку ж суму у великому німецькому місті можна купити лише кілька квадратних метрів житла.

Комплекс займає близько 24 000 квадратних метрів і розташований між луками, лісом та дорослими деревами неподалік від водосховища Гогенварте. До складу входять 15 одноповерхових будинків площею близько 100 квадратних метрів кожен та центральна будівля з їдальнею площею понад 300 квадратних метрів. Продаж здійснюється через популярні платформи нерухомості, а продавець шукає не просто покупця землі, а людину з баченням, яка зможе створити тут щось особливе.

За словами власника Франца Еберіча, комплекс використовувався з 1954 до 1990 року як гуртожиток для учнів сталеливарного заводу, а пізніше — як дитячий табір і рекреаційний центр у НДР. Після об’єднання Німеччини територія десять років стояла пусткою, а з 2000 року окремі будинки знову почали використовувати для проживання. За словами Еберіча, мешканці були офіційно зареєстровані за цією адресою, і навіть отримували державні соціальні виплати, що дало йому підстави вважати, що житлове використання було законним.

Однак у 2014 році, коли Еберіч придбав комплекс із наміром створити місце для життя близько до природи та спільноти, він зіткнувся з проблемами у плануванні. Земля розташована в так званій «Außenbereich» — поза межами забудованої території, хоча й за 200 метрів від краю села. Через те, що комплекс не використовувався з 1990 по 2000 рік, попередній статус дозволу на житлове використання вважається втраченим. Влада критично ставиться до постійного проживання, оскільки це може створити «розпорошене поселення» у зовнішній зоні.

Для легального використання потрібен новий місцевий план забудови або інші дозволи. Еберіч наголошує, що німецьке будівельне та планувальне законодавство має багато бюрократичних перепон. Він бачить потенціал у створенні оздоровчого села з різними терапевтичними послугами, такими як фізіотерапія, остеопатія, натуропатія, йога, а також житлом і спільною будівлею для семінарів і спільних обідів.

У оголошенні також зазначено, що всі будівельні та оздоблювальні роботи можуть виконуватися будівельною компанією, пов’язаною з власником. Еберіч звертається до політиків із закликом спростити законодавство для повторного використання існуючих будівель, особливо в умовах житлової кризи. Він навіть жартує, що для реалізації проекту може знадобитися підтримка Ілона Маска, пропонуючи йому відпочинок на фермі альпак неподалік.

Цей випадок є частиною ширшої тенденції на європейському ринку нерухомості, де за низькою ціною продають віддалені об’єкти з невизначеним правовим статусом або потребою у значному ремонті. Чи стане колишнє тюрінгське село «селом майбутнього», залежить від бачення покупця та готовності влади йти на поступки у використанні таких об’єктів.