Україна переживає глибоку демографічну кризу, що загострилася через повномасштабну війну. За перше півріччя 2026 року смертність у країні вчетверо перевищувала народжуваність – 259,8 тисяч проти 73,3 тисяч. Це найнижчий показник народжуваності за останні 300 років, повідомив акушер-гінеколог і репродуктолог, професор Стефан Хміль в інтерв’ю Еспресо.

За його словами, коефіцієнт фертильності в Україні два роки тому становив 0,7 дитини на одну жінку, тоді як для відновлення поколінь потрібно 2,13–2,15. У 2024 році в країні народилося лише 176 679 дітей, що на 1,6 раза менше, ніж у довоєнному 2021 році. Водночас населення України скоротилося до 23–25 мільйонів, що є катастрофою, особливо з огляду на виїзд молоді, перебування чоловіків на фронті та старіння населення.

Професор Хміль наголосив, що держава має створювати умови, щоб люди хотіли народжувати. Він підкреслив важливість комплексної демографічної політики, зокрема пільг для сімей з дітьми, а також підвищення рівня медичної інформації про безпліддя. За його словами, в Україні кожна п’ята пара не може завагітніти самостійно, але лише 4% таких пар починають лікування у репродуктолога.

Щодо репродуктивної медицини, професор зазначив, що українські клініки пропонують повний спектр допоміжних технологій і часто перевершують європейські центри за результативністю. У 2024 році безоплатне лікування безпліддя було вперше включене до програми медичних гарантій, а у 2025 році на це виділили понад 380 млн гривень. У перші місяці 2026 року медзаклади отримали вже 207 млн гривень на лікування безпліддя.

Особливу увагу професор приділив програмам кріоконсервації біоматеріалу для військових. Від початку повномасштабної війни проведено понад 1500 заморозок сперматозоїдів і яйцеклітин. Військові мають заморожувати матеріал якомога раніше, бажано під час призову, адже фізичні та психологічні фактори війни негативно впливають на репродуктивне здоров’я. Проте кількість звернень на безкоштовні програми поки що мізерна через низьку поінформованість.

Професор Хміль також наголосив на необхідності законодавчого врегулювання використання біоматеріалу загиблих військових, щоб їхні дружини чи кохані могли скористатися ним для зачаття. Наразі держава фінансує зберігання матеріалу лише три роки, після чого родина має оплачувати послуги зберігання.

Інформація надана професором Стефаном Хмілем у інтерв’ю для Еспресо.