У 2026 році на спеціальність «Середня освіта (фізика та астрономія)» до Українського державного університету імені Михайла Драгоманова в Києві зарахували лише двох абітурієнтів. Як повідомляє Vstup.osvita.ua, обидва вступники не складали фізику як четвертий предмет на національному мультипредметному тесті (НМТ): один обрав іноземну мову, інший — географію.
Абітурієнт, який навчатиметься за кошти державного бюджету, має середній бал 132,89 і вказав цю спеціальність першим пріоритетом. Другий вступник, що потрапив на контракт, мав середній бал 130,14 і шостий пріоритет. Ще четверо вступників відкликали свої заяви та обрали інші спеціальності.
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на цю ж спеціальність у 2026 році не зарахували жодного студента. З чотирьох поданих заяв дві були відкликані, ще дві — анульовані. Середній бал абітурієнтів коливався від 110 до 123.
Ситуація викликала жваве обговорення у соцмережах. Користувачі Facebook звернули увагу на низькі бали вступників з математики та відсутність результатів з фізики. Дехто сумнівається, що ці студенти працюватимуть у школі, а також припускає, що абітурієнт-контрактник отримав відмови у п’яти інших університетах, де сподівався вступити на бюджет.
«Вони не складали фізику на НМТ, той, хто вступив на бюджет, набрав з математики 115 (з 32 балів на НМТ отримав 7)».
Як зазначає Obozrevatel, в Україні може виникнути критична нестача вчителів фізики та хімії. Станом на 22 липня із 338 086 заяв на бакалаврат лише 50 подано на спеціальність «Середня освіта (хімія)» і 63 — на «Середня освіта (фізика та астрономія)». Це становить відповідно 0,015% і 0,019% від загальної кількості заяв.
Найбільше заяв на хімію подали до Тернопільського національного педагогічного університету імені Гнатюка (12 абітурієнтів, середній бал 145,42) та Мелітопольського державного педагогічного університету імені Хмельницького (11 абітурієнтів, середній бал 149,59). Найвищий середній бал зафіксували у Дніпровському національному університеті імені Гончара — 157,92.