Колишній голова «Укренерго» Володимир Кудрицький, який нині є підозрюваним у кримінальній справі, нещодавно опублікував допис із критикою президента Володимира Зеленського та діючої влади за повільний розвиток розподіленої енергетики в Україні. За його словами, через зволікання з підключенням нових потужностей країна не змогла б закрити дефіцит електроенергії у 7000 МВт цієї зими, а російські атаки були б менш ефективними, якби одночасно підключили 1500 контейнерних газопоршневих електростанцій.
Кудрицький також звинуватив колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, звільненого у листопаді 2025 року, у блокуванні розвитку розподіленої енергетики. Він заявив, що за три роки вдалося запустити лише 700 МВт нових потужностей із необхідних 7000 МВт. На його думку, це стало наслідком діяльності так званої «групи Міндіча», яка, за версією НАБУ у справі «Мідас», у 2022–2025 роках завдала значної шкоди енергетичній галузі, викравши $100 млн з «Енергоатома».
Автор матеріалу наводить альтернативний погляд на «Міндіч-гейт», зазначаючи, що скандал не був просто боротьбою добра і зла, а радше став інструментом для перерозподілу впливу між різними бізнес-групами. За його словами, після скандалу одна або кілька груп отримали значні дивіденди, а переможці могли бути не лише учасниками, а й архітекторами цієї кампанії.
Наслідки «Міндіч-гейту»
Першим наслідком автор називає появу нових схем у енергетиці, коли під виглядом антикорупційної операції було усунуто одну групу впливу на користь інших. Серед найбільших бенефіціарів він виділяє енерготрейдерів та інвесторів у розподілену енергетику, а також власників традиційної «зеленої» генерації. Особливо підкреслюється, що після «Міндіч-гейту» один із енерготрейдерів майже монопольно контролює торгівлю електроенергією, виробленою в Україні, зокрема продукцією «Енергоатома».
Другий наслідок — масові кадрові ротації у сфері енергетики наприкінці 2025 року. Зокрема, були звільнені міністр енергетики Герман Галущенко, його заступниця Світлана Гринчук та керівник «Енергоатома» Петро Котін. Новим міністром став Денис Шмигаль.
Третій наслідок — зростання випадків зловживання ринковою владою з боку енерготрейдерів. Автор наводить приклади маніпуляцій із цінами на ринку електроенергії, коли зміна прайс-кепів та дії трейдерів призводили до втрат для державних компаній, таких як «Енергоатом», і відсутності належної реакції з боку уряду та регуляторів. Зокрема, у січні 2026 року через зміну прайс-кепів «Енергоатом» втратив близько 2 млрд грн, а трейдер-контрагент компенсував лише 164 млн грн.
«Провал у будівництві нових генеруючих потужностей є прямим наслідком втраченого часу, поки група Міндіча грабувала енергетику в 2022–2025 роках», — заявив Володимир Кудрицький.
У підсумку автор закликає розглядати «Міндіч-гейт» не як просту історію боротьби з корупцією, а як складний процес перерозподілу впливу між різними гравцями енергетичного ринку, де переможці залишилися в тіні.