Боєць спецпідрозділу Головного управління розвідки Міноборони "Артан" Артем "Ракета" Ракітін розповів у студії 24 Каналу про свій бойовий шлях, участь у ключових операціях та пережите поранення на Куп'янському напрямку.
На початку повномасштабного вторгнення Артем Ракітін займався волонтерством у заблокованому Чернігові, рятуючи людей з міста. Згодом він приєднався до "Артану" та брав участь у резонансних операціях — на острові Зміїний, "вишках Бойка", рейдах на мис Тарханкут у Криму та інших бойових завданнях. Під час штурмової операції на Куп'янському напрямку Ракітін отримав важке поранення, але, за його словами, навіть у критичний момент не втратив віри у перемогу та повернувся до служби.
Бій під Куп'янськом, як згадує Ракітін, був особливо напруженим: "Нас було шестеро, а з протилежного боку — до сорока ворогів. Ми завдали їм значних втрат, навіть взяли полонених. Мене врятувала маска: якби її не було, я б із вами не говорив". Він розповів, що після поранення на короткий час втратив свідомість і відчув, ніби спостерігає за собою збоку, але зумів повернутися до тями та дочекатися евакуації.
"Я буквально занурився в інший світ. Я вам скажу, я бачив своє тіло, цю картинку, день народження, весілля, школу, дитячий садочок, сім'ю, все. І я вийшов із цього стану, лишився при Святій Богородиці. Я просив... І, слава Богу, я перед вами", — розповів Артем Ракітін.
Після поранення Ракітін проходив лікування та реабілітацію, але не залишив службу, оскільки вважає, що може бути корисним підрозділу та Україні. Він наголошує: "Війна не закінчилась, і будемо робити все задля перемоги в нашій країні, і нема жодного сумніву в цьому напрямку".
Військовий також поділився думками про повернення до цивільного життя: найбільше його дратували запитання, коли закінчиться війна, адже цього не знає ніхто. Він підкреслив, що українці мають залишатися єдиними у важкі часи. Ракітін також згадав про свою мотивацію та підтримку, яку отримує від участі у вишколі для молоді "Звитяга".
Інтерв'ю з Артемом Ракітіним — це розповідь про стійкість, командну роботу та віру у перемогу, попри всі випробування, які випали на долю українських захисників.