Дослідники зі Стенфордського університету вперше пересадили лабораторно вирощену тканину людського мозку біоінженерним мишам. Про це повідомляє Daily Mail із посиланням на результати нового дослідження.
Вчені використали стовбурові клітини для створення тривимірних органоїдів, які відтворюють властивості кори головного мозку людини. Саме ця частина мозку відповідає за когнітивні функції, зокрема мову, увагу та прийняття рішень. Далі дослідники застосували генетичний метод, щоб заблокувати у мишей розвиток більшості клітин, які зазвичай формують кору мозку. Це дало змогу пересадити людські кортикальні органоїди невдовзі після народження тварин, забезпечивши їм простір для зростання.
За словами професора Серджіу Паска, провідного автора дослідження, пересаджена людська тканина відтворює ключові етапи розвитку мозку, включно з формуванням функціональних нейронних мереж. Вчені наголошують, що такий підхід відкриває унікальні можливості для вивчення людської нервової тканини на різних рівнях — від генів і окремих типів клітин до нейронних ланцюгів і функціональних наслідків для організму тварини.
"Результати дослідження дають змогу з'ясувати, як генетичні зміни, пов'язані з хворобами, впливають на розвиток нейронів і формування нейронних мереж, а також чи можуть потенційні методи лікування запобігти або скоригувати ці зміни", — зазначив професор Паска.
Дослідники вважають, що цей прорив може прискорити вивчення причин і механізмів таких захворювань, як:
- глибокі форми аутизму;
- епілепсія;
- дитячий церебральний параліч;
- шизофренія.
У рамках першого етапу експерименту мишей використали для вивчення впливу кисневого голодування. Виявилося, що в таких умовах у тварин із пересадженою людською тканиною спостерігалися значні пошкодження кортикальних клітин людини, а також порушення ходи та координації рухів.